Вітаю, мої любі!
Сьогодні стартувала передплата на ромком "Жінка на годину".

Роман зараз займає перше місце серед творів у жанрі "Романтична комедія"

І перше місце серед романів конкурсу "Макстмумхімії".

Дякую, мої любі, усім, хто лишився з героями! Далі буде цікавіше, бо на горизонті з'явиться дядько та жінка, яка дуже хоче стати законною дружиною Влада. Пам'ятаєте, як Сашка зробила брата зеленим гуманоїдом? Вона також буде Фіоною (і Влад на додачу), але не від рук Олексія. Заінтригувала? Ходіть читати!

СПОЙЛЕP:

– Попередні шлюби, діти, судимості, шкідливі звички є? – ошелешила запитанням мама Саші.
– Мамо! – вигукнула дівчина.
– А що «мамо»?! Я ж за тебе, охламонку, хвилююся! – відповіла жінка. – Першому зустрічному не віддам.
– Я ніколи не був одружений, не маю дітей, не палю, не вживаю алкоголь, байдужий до азартних ігор. Я працюю виконавчим директором у фармацевтичній фірмі «V-pharm». Це моя квартира. Маю автівку. Усі витрати по організації нашого з Сашою весілля беру на себе, – мовив впевнено Влад. Тепер водичка знадобилася не тільки мамі, але й Сашці. Упс, якого весілля?! Поговорили про нареченого i вистачить, яке весілля? Владе, Don’t push the horses!

Роман "Твоє кохання – мої крила" рухається до фіналу. Після завершення книга піде у продаж. Читайте поки є БЕЗПЛАТНИЙ доступ до книги.
Ой, у Дана та Зої романтика)))

УPИВОК:

– Що це? – запитала Зої, вловивши перші звуки мелодії. Мелодія лилася, відчувалося, що піаніст не просто грає, він вкладає всю душу, що він грає не сам, а в оркестрі з природою.
– Піаноморе, – зізнався Дан.
– Що? – перепитала руданка.
– Зараз усе сама побачиш.
Вони вийшли до узбережжя. На плитах, які вели до моря, стояло фортепіано, за яким сидів чоловік та емоційно грав без нот, заплющивши очі. Довкола сиділи люди. Вони милувалися морем, слухали музику та чекали на схід сонця.
– Встигли! – зрадів Дан.
Дан дістав з кошика розкладні стільчики, подушки та термос. Він швидко усе приготував та посадив Зої, бо за хвилину почалося найцікавіше. Розпочалася магія. Усе затихло, люди навколо затамували подих. Усі дивилися на лінію поєднання неба і моря, бо там почали з’являтися перші промінчики сонця. З кожною секундою променів ставало все більше, а музика з тихої та лагідної набирала темп, вона сповіщала про народження нового дня, ще одного дня для радості, щастя та життя. Звуки фортепіано доповнював шум моря та крики чайок.
Дан обійняв Зої, в очах якої відбивався схід сонця. Жовтогарячий диск підіймався з глибин моря, утворюючи вогняну доріжку на хвилях. Небо заграло різними кольорами. Фіолетовий, малиновий, синій, блакитний кольори розфарбували небо.
– Це так гарно... – прошепотіла Зої, боячись порушити цю ідилію.
 

Більше візуалів та цікавинок у моїх соцмережах: Telegram, Instagram та TikTok.
Бережіть себе

❤ ❤ ❤