Вперше я почула про твір «Ритуал» через соціальні мережі, натрапивши на рекомендацію подивитися однойменний фільм. Але я вважаю за краще спочатку читати першоджерело, перш ніж переходити до екранізацій. Мені подобається будувати у своїй уяві власні картинки й образи, а вже потім дивитися, наскільки моє бачення збігається чи ні з баченням режисера.
Але, натрапивши на фільм «Ритуал», я вже отримала первинне уявлення про той жах, про який йтиметься в книзі. І, якщо чесно, він зачепив мене більше візуально. Прочитавши опис, я не була особливо вражена, але все ж вирішила прочитати книгу.
Прочитала її всього за одну ніч, захоплена подіями та намагаючись передбачити розв'язку історії.
Сама книга поділена на дві частини, і це виглядає досить логічно, адже в якийсь момент у мене з'явилося відчуття, ніби я читаю дві окремі історії.
Але якщо перша захопила мене з головою, то друга частина стала невеликим розчаруванням.
У першій частині моя фантазія цвіла буйними барвами, підкріплюючись яскравими описами, хоча навколо головних героїв місцевість майже не змінювалася. Ліс і тільки ліс. Але всі події відчувалися дуже динамічно, сюжет закручувався, і часом у темряві своєї спальні я відчувала справжній жах. Натомість друга частина здалася затягнутою й трохи розчарувала своєю розв'язкою.
Загалом мені сподобалася ця книга. Головні герої цікаві, усі досить неоднозначні, але зрештою я прикипіла до кожного з чотирьох друзів, які в першій частині історії були головними персонажами. І наприкінці зрозуміла, що прощатися було важко, хоча, здавалося б, було очевидно, що до кінця доживуть не всі.
Описи лісу були моторошними та барвистими. Я постійно ловила себе на думці, що хотіла б опинитися там із фотоапаратом і записником у руках, але водночас відчувала тривогу від самої думки, що можу потрапити в подібне місце.
Головне «зло» справді відчувалося як щось лякаюче, і водночас хотілося розгадати його таємницю.
Я б порадила почитати цю книгу хоча б заради першої частини, хоча думаю, що багатьом припаде до душі історія цілком. У ній є інтригуюча зав'язка та своєрідна розв'язка.
Якщо ви любите книги про виживання або вам подобаються сюжети, де з кожною новою сторінкою хмари згущуються, а питань стає дедалі більше - «Ритуал» Адама Невілла може скрасити пару ваших вечорів або трохи полоскотати нерви вночі.
Якщо ви теж читали цю книгу - поділіться своїми враженнями. Цікаво, чи збіглися вони з моїми.

P. S.
Можливо вам було б цікаво почитати рецензії на якісь видані книги. Так я знайду, що почитати для себе.
Дякую і чекаю ваші відповіді.