Чому ми пам'ятаємо вигаданих людей?

Дивна річ.

Ми знаємо, що герої книг не існують.

Але іноді переживаємо за них сильніше, ніж за деяких людей у реальному житті.

Мабуть, справа не в тому, що вони вигадані.

А в тому, що їхні страхи, сумніви, втрати й надії дуже справжні.

Саме тому мені хотілося, щоб у «Попелі Еларіса» не було бездоганних героїв.

Щоб вони помилялися.

Боялися.

Втрачали.

І все одно знаходили сили зробити ще один крок.

Можливо, саме це й робить історію живою.

А який вигаданий герой колись змусив вас щиро переживати за нього?

 

— Володимир Морвейн

 

                     

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Зодча Тіней
15.07.2026, 16:53:50

Всіх героїв і не згадаю) У кожній гарній книзі вболюваю за героя так, наче вперше читаю щось гідне) Візуал дуже красивий!

Зодча Тіней, Напевно, це і є магія книг — коли вигадані люди стають для нас справжніми. Дякую! ?

Іноді вигадані персонажі кращі за живих людей... ❤️

Показати 2 відповіді

Володимир Морвейн, Згодна ❤️

avatar
Крісті Ко
14.07.2026, 12:53:59

Гарний візуал.❤️❤️❤️

Крісті Ко, Дякую! ❤️ Хотілося, щоб кожен арт був маленьким вікном у світ «Попелу Еларіса».

атмосферний візуал)

Маргарита Хольська, Дуже приємно це чути. Саме атмосфера для мене завжди була не менш важливою, ніж сама історія. ?

Інші блоги
Візуал та оновлення "Шлюбу без правил"
Іноді ранок починається не з кави, а з такого шквалу емоцій, коли здається, що твій звичний світ перевернувся з ніг на голову і кудись уперед мчить навіть найнайдивніший сон.✨ Впевнена що майже кожна людина мала такі
Ох ця клята робота не дає читати....
Годі вам вже сумувати,☺️ що сьогодні понеділок(((( Виж не хлопці п'яні в барі, що поїхали до дівок))) Понеділок день тяжкий, то хай буде запальний)))) Книги класні ви знайдіть, час приємно проведіть))) А якщо шукати ліньки,
А ви вже знайомі з Джейн?
Щось я так захопилася пригодами Джеймса і Ко, що дуже давно не згадувала про одну зі своїх завершених історій — "Квіти в темряві". А між тим вона досі чекає на своїх читачів. ❤️ Це історія Джейн Бесфорд, дівчини,
Поговоримо, Господи?
Привіт усім моїм дорогим читачам! Сьогодні я пишу цей допис із якимось особливим, трепетним і водночас неймовірно полегшеним серцем. Книга «Поговоримо, Господи?» добігла свого кінця. Для мене це не просто черговий
Полювання, від якого не сховатися
Спочатку це виглядало як звичайне вбивство. Три злодії, порожній будинок, ніж у грудях дівчини в білій сукні. Але тіло почало старіти на очах. Кімната розсипалася в пил. А те, що вийшло з дзеркала, запам’ятало
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше