Дивна річ.

Ми знаємо, що герої книг не існують.

Але іноді переживаємо за них сильніше, ніж за деяких людей у реальному житті.

Мабуть, справа не в тому, що вони вигадані.

А в тому, що їхні страхи, сумніви, втрати й надії дуже справжні.

Саме тому мені хотілося, щоб у «Попелі Еларіса» не було бездоганних героїв.

Щоб вони помилялися.

Боялися.

Втрачали.

І все одно знаходили сили зробити ще один крок.

Можливо, саме це й робить історію живою.

А який вигаданий герой колись змусив вас щиро переживати за нього?

— Володимир Морвейн