Нова глава Не обирай мене вийде опівночі і в ній Руслан і везе Ліку в лікарню.

— Кажуть, чоловіки компенсують деякі комплекси великими машинами, — промовила з викликом, дивлячись на його чіткий профіль і татуйовані міцні пальці, що вільно лежали на кермі.

— А ти перевір, — раптом хрипко кинув він.

Не встигла я й оком змигнути, як його важка, гаряча долоня залізом перехопила моє зап’ястя. Рус різко смикнув мою руку вбік і вниз, тягнучи її прямо до свого паху.

Я перелякано намагалася висмикнути пальці, в голові миттєво спалахнув панічний страх — та де там, із його ведмежих лап було не вирватися. Серце заколотилося у скронях. Але не встигла я по-справжньому розлютитися, як Руслан сам відпустив мене, голосно зареготавши на весь салон.

— Засранець! — зло вигукнула і ображено відвернулася до вікна. Щоки пашили гарячим рум'янцем чи то від переляку, чи то від обурення.

Додавайте книгу до бібліотеки і підписуйтесь на мою сторінку, щоб не пропустити оновлення і цікавинки до книги.

Також долучайтеся до моїх соцмереж, де я публікую візуали до своїх книг

ТІКТОК     ФЕЙСБУК