Дякую Анастасії Газе за підказку щодо створення візуалів. Хоча, як на мене, мої малюнки все одно... ну, як би це сказати, типові. І чат за описом фрагмента створює їх значно краще, ніж я, возюкаючи ручкою по паперу. Бо і з позами проблеми, і з анатомією, і з увагою до деталей. Дівчатка в мене виходять ще більш-менш, а от з хлопчиками вони виходять дівчаткоподібними велика проблема, тут навіть не намагатимусь.

Але результат покажу.

Ось, наприклад, героїня «Тіні, що не зникає» - та сама жахлива Марта. Техніка - кулькова ручка, три хвилини роботи. 

І те, що створив ШІ за цим малюнком. Я ж кажу, усе занадто типове. Приблизно таку Марту він мені генерував і раніше.

Але ходімо ще далі...

Нещодавно моя люба сестричка, яку я все-таки змусила прочитати «Тінь, що не зникає», настільки прониклася історією, що вирішила зробити власну візуалізацію. На папері. Сама. Тут техніка змішана: вугілля, пастель, лайнери. Ділюся оригінальним малюнком. Якщо що - це теж Марта в готичних декораціях маєтку Чорториїв.

А ось інтерпритація малюнка від ШІ. 

Найбільше мені сподобалося, що він зберіг авторський почерк, круто погрався зі світлом і тінями, зберіг атмосферу.... Я б навіть задумалася над тим, щоб змінити обкладинку.