Нещодавно я написала новий вірш:

Також вирішила поділитися ним з вами..

“Те що було в житті,

Вже з пам'яті не стерти..

Терпіти, чи може якось вже й в уяві малювать портрети...

І був там сум, і радість, біль..

Усе змішалось, може перевір...

Скидай рожеві окуляри,

І було б добре прожити вже життя без драми...

Хтось може вірив чи надіявся, чекав..

Отримав лиш розчарування, ніби й знав...

Скидай рожеві окуляри, не чекай...

Попереду життя чекає краще, так і знай…”

P.S. Можливо додам до нового роману в майбутньому цей вірш..

Як вам?