Зацікавило: наскільки, на вашу думку, літературний “темний герой” має бути “темним”? Чи є якийсь вчинок, після якої персонаж апріорі не має шансів здаватися привабливим? Чи все залежить від мотивів і обставин?

– Зараз ми розмовляємо, – продовжив він. – Я ставлю запитання, пропоную подумати, даю час. Можу наказати зняти кайданки чи перевести до кращої камери – без мокрої підлоги, наприклад.

– Яка великодушність.

– Не великодушність, – його голос залишався рівним, – практичність.

Він трохи нахилив голову.

– Бо ти ж все одно скажеш! Просто тобі дорожче це обійдеться, а мені додасть роботи.

 – Битимете? – голос Жандіри ледь чутно зневажливо підвищився, хоча нігті сильніше вп’ялися в шкіру. – Я не боюся!

 – На жінку можна вплинути не лише через побиття, – спокійно зауважив капітан. – Є способи...

 Жандіра на мить застигла, її обличчя повільно зблідло. 

 – І у вас... вистачає сорому мені таким погрожувати? 

 – Тут не йдеться про мій сором, – вже трохи нетерплячіше відказав Раул, – а про те, що мені потрібна інформація.

"Наша отрута" сьогодні от 20:00