Іноді найбільші таємниці ховаються не за найміцнішими дверима, а на виду у кожного.

 Поки Брахдум жив своїм звичним життям, п'ятеро чужинців уважно спостерігали. Кожен бачив лише окремі деталі. Але коли всі фрагменти склалися докупи, з'явилася перша тріщина в таємниці, яку місто приховувало роками.

Мораль проста: ніхто не бачить усієї картини самотужки. Іноді саме різні погляди на одну й ту саму подію дозволяють знайти істину.

? «Попіл Еларіса» — Розділ XX. Частина третя.

— Володимир Морвейн