Ліля & Маркіян - трохи гумору цій парі не завадить......

***********************************

Що, пане директоре, боляче? - з легкою іронією спитала вона, дуючи на рану. - А битися з вовком голими руками було не страшно?

- Вовк був більш передбачуваним, ніж ти в кабінеті, - хмикнув він, хоча його очі уважно і тепло стежили за кожним її рухом.

Ліля відкрила баночку пані Марії. Кімнату миттєво заполонив різкий, специфічний запах.

- Боже милостивий... - Маркіян відхилився. - Воно пахне так, ніби там щось здохло, потім воскресло і знову здохло. Ти точно хочеш мазати цим мою руку? Може, хай краще відріжуть?

- Не ний, - Ліля не втрималася від сміху. - Ти тепер місцевий герой. А герої в Карпатах мають пахнути хвоєю, живицею і болотом, а не твоїм дорогим столичним парфумом. Терпи.