Привіт, мої любі! Ну що, видихаємо? Чи ще не виходить?

Сьогодні вийшов, напевно, найважчий, найкривавіший та найемоційніший 15-й розділ «Княгині з Півночі». Принаймні на цьому етапі. Бо справжнє м'ясо буде ще попереду.

Коли я писала цей розділ, моє авторське серце стискалося так само, як у Інгрід на трибунах. Ми прожили цей ранок разом із нашими героями - від нічної тиші та кумедного сорому через «неідеальну» хустинку до цього шаленого, інтимного поцілунку тканини на очах у тисячного натовпу. Цим поцілунком Князь показав усім, і в першу чергу самій Інгрід, що він обирає її. Не просто як свою законну дружину, а як свою жінку. Ерік отримав свій талісман, але вампіри отримали те, що шукали - його слабке місце.

План старого лорда Августуса спрацював із витонченою, брутальною точністю. Підла провокація, мітка чужою кров'ю... і залізний контроль Ерікскальда, який він вибудовував з дев'яти років, розлетівся на друзки. Ми вперше побачили Його справжнього - не вовка, а прадавнє, рогате сутінкове чудовисько з вогняними очима. На Турнірі, де заборонено випускати звіра й де б'ються «до першої крові», відбулося вбивство.

Мені дуже шкода їх обох: і Ерікскальда, і Інгрід. Вони тільки почали відкриватися один одному, довіряти. Вони вже кохають, тільки ще цього не усвідомлюють. І тут таке...

А поки я готую для вас продовження,  мені неймовірно цікаві ваші думки:

1. Що вас шокувало найбільше? Вишуканий інтимний жест із поцілунком хустинки чи моторошна епічність трансформації Еріка в диму?
2. Як вчинить Інгрід у наступні секунди? Чи злякається вона того монстра, якого побачила, чи її північний гартований характер змусить її захищати свого чоловіка попри все?
3. Чи зможе Ерік повернути собі престол, якщо тепер уся шляхта перевертнів панічно боїться його сили?

Діліться своїми емоціями, теоріями та прогнозами! Кожен ваш коментар зараз - це найкраще паливо для моєї музи, щоб швидше написати нову главу.

Обіймаю вас і до зустрічі на сторінках роману! Ваша авторка