Додано
26.06.26 08:16:57
"Волошковий букет". Рецензія
Твір Ларії Ковальської «Волошковий букет» https://booknet.ua/book/voloshkovii-buket-b439853 — миле оповідання–спогад про перше кохання і перші розчарування. І хоча волошки на підвіконні кожного ранку в нас час — це щось казкове, але я повірила в реальність подій. А коли я вірю, то ніколи не напишу негативну рецензію).
Незважаючи на простоту сюжету, у творі є внутрішній конфлікт героїні і його розв’язка. Авторка гарно відчуває підліткові проблеми і вміє їх показати, а це особливий талант, бо дорослі звичайно таких проблем не мають і не бачать. У творі немає карколомних подій і перших поцілунків, проте авторці вдалося підтримати інтригу всі 18 сторінок.
Звернула увагу на те, що теперішні події описуються переважно у теперішньому часі, а минулі — у минулому. В цьому плані треба відкорегувати перші речення, тоді все буде виглядати, як авторський прийом, а не спонтанний результат.
Ще можна правильніше зробити оформлення діалогів. В діалогах неймовірна кількість знаків оклику! І жодної структури за схемою: « — Репліка, — сказав автор», тобто кома – маленька літера. За правилами слова автора після знаку оклику пишуться з маленької літери: «— Репліка! — сказав автор.» Одноманітність оформлення діалогів кидається в очі, і хоча і є особливістю авторського стилю, але дуже спрощує текст. Я сама не люблю багатослів’я, але й простоті також повинна бути якась міра.
Рецензія написана в рамках марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457.
Тетяна Гищак
291
відслідковують
Інші блоги
Він править Крижаним Шпилем. Його тінь на стіні завжди більша за нього, бо це тінь дракона. Вона прийшла з Києва, де пекла хліб, і тепер стала його дружиною. Але зима прийшла по своє. І тепер їй доведеться вирішити, чи довіряти
До книги Щоденник служниці Ми піднімались вузькою стежиною. Під кінець мені навіть ноги почали боліти, зате як красиво там, на вершині! З висоти видно червоні дахи будинків сусіднього хутору, а далі – такий густий
Ось і добіг кінця наш затишний осінній флешмоб ГАРБУЗ - СТОРІ! Здавалося, ми тільки-но збиралися разом, заварювали смачний чай і поринали в перші осінні історії, а літмоб вже завершено. Це був дивовижний час, сповнений
Шановне творче товариство, пропоную ознайомитися з відгуком на книгу Анастасія Газе Котик для Вищого, яку я прочитала в межах безстрокового марафону Тетяни Гищак. Коли я закінчила читати книгу, то перше,
Мене нудило, а голова розколювалася, ніби її роздирав на частини лісовий ругару. Кишківник вивертало, я був за пів кроку від того, щоб познайомити навколишній світ із моїм внутрішнім. — Був дурнем, ним і залишився,
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХороша рецензія. Твори Ларії Ковальської завжди приємно читати.
Єва Ромік, Дякую Вам щиро, дуже приємно)
Дякую за Ваші враження)
Ларія Ковальська, ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
✨❤️✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати