... розмірковуватимуть героїні у цьому розділі...

– Ти приїхала сюди з головою, повною книжок і правил, – промовив ворожбит, проводячи пальцями по мушлях, – думаєш, що маєш свою дорогу…

– Ну, це легко… – почала Ана – але Христофоро зупинив її жестом.

– Любиш знати, де правильно. А тут за правильність дорого платять...

Ана припідняла брови, але промовчала. Местре продовжував спокійно:

– Приїхала шукати спокій, а знайдеш вогонь. Уже не зможеш бути такою, як була. А чоловік завдасть тобі чимало клопоту…

– Який чоловік? – Ана одразу ж розсердилася на себе за дурнувате запитання, а віщун не засміявся, але кивнув, наче все розумів:

– Той самий.

Ана відкинулася на спинку стільця, схрестила руки на грудях.

– Дуже змістовно!

Не звертаючи увагу на іронію в її голосі, Христофоро знову придивився до розкиданих на скатертині мушель.

– Любов буде не така, яка ти уявляєш, Ано. Через неї ти торкатимешся крові.

Новий розділ "Нашої отрути" о 20:00.