Привіт. Якщо ви тут — значить, вас, як і мене колись, зачепила одна проста думка.

Уявіть людину, чия робота — перекладати чужі слова. Точно, дослівно, без себе. А тепер уявіть мить, коли від того, яке саме слово вона обере, залежить чужа доля. І хтось у залі це почує. Тільки один.

Саме з цієї сцени почалася моя героїня — Міра. Перекладачка, яка знає вісім мов і чує те, що пропускають усі: паузу перед брехнею, загрозу, загорнуту в ввічливість, друге дно за нейтральною фразою. Три роки вона була невидимою за дванадцятьма міліметрами скла в залі суду. Голос без обличчя.

А потім у залу завели його...

Зізнаюся чесно: Даміана я писала довго. Він не мав бути «привабливим лиходієм» — мені це нудно. Він мав бути людиною, від якої тихшає кімната. Підсудним, який дивиться крізь скло так, ніби це він тут вирішує, хто вартий уваги. І першим за три роки, хто почув, який переклад обрала Міра — і що вона могла обрати інший.

З того погляду все й почалося..

Чому я не можу мовчати про цю історію

Я люблю темні romance не за небезпеку заради небезпеки. Я люблю їх за напругу, де головна зброя — не зброя. У Міри та Даміана зброя — слово, пауза, погляд крізь скло. Вони ведуть мовчазний діалог посеред зали, повної людей, які чують лише текст протоколу. І я хотіла, щоб ви відчули те саме: як між двома людьми може бути ціла розмова, якої офіційно не існує.

Я не писала легкого роману. Тут є записка без підпису, якій я сама не довіряла, поки писала. Бежева папка, від якої холодне в шлунку. Прокурор, чия усмішка не торкається очей. Брат, помилку якого хтось дбайливо зберіг. І Рим — спекотний, безжальний, із кавою «з душею» й передгрозовою зливою, в який мені хотілося повертатися щодня.

Чому передплата — і чому зараз

Я свідомо випускаю цей роман частинами. Не заради інтриги — а тому що ця історія так і влаштована. Тут вирішують деталі: постукування персня по столу, пауза перед словом «навіщо», одна іспанська фраза, якої «не було». Якщо проковтнути все за вечір — половина сенсу пройде повз. Я хочу, щоб ви читали його так, як я писала: повільно, навмисно, відчуваючи кожен погляд.

Передплата — це мій спосіб провести вас історією так, як вона задумана:

• кожен розділ — щойно він готовий, без чужих спойлерів;

• ціла нитка напруги, нерозірвана;

• і ми проходимо це разом, від першого погляду крізь скло до самого кінця.

Початок книги безкоштовний, щоб ви самі прийняли для себе рішення, без короткого уривку тут і все. Зайдіть, познайомтеся з Мірою, почуйте голос Даміана — і ви зрозумієте, про що я ❤️❤️❤️

«Ти єдина, хто перекладає сенс, а не слова». Підпису під цією запискою не було. Але Міра впізнала почерк, якого ніколи не бачила. І я, зізнаюся, теж.

Якщо вас це зачепило хоч трохи так, як зачепило мене — заходьте за занавіс до мене)

Книга тут, натискайте і почнеться))