Любі мої читачі та колеги❤️

Знаєте, іноді пишеш, пишеш… Потім мільйон разів перечитуєш розділ, виправляєш помилки, знову читаєш. Перевіряєш, чи все логічно: послідовність подій, рухи героїв, діалоги, їхні реакції. І так по колу. Не знаю, чи колись цей процес стане легшим. ☺️

І в якийсь момент ловиш себе на думці, що розділ уже не здається таким цікавим, як під час написання.

І тут виникає запитання: це тому, що я перечитала його вже сто разів, чи він справді вийшов не таким захопливим, як хотілося б?

Але ж на цьому авторська робота не закінчується. Потрібно ще й рекламувати свою книгу, шукати нових читачів, нагадувати про себе. Особливо коли ти ще зовсім маленький автор із не надто великою аудиторією.

Іноді здається, що ще трохи — і творче вигорання постукає у двері. Але водночас у голові стільки ідей! Чотири розпочаті книги чекають свого часу, а герої вже, мабуть, втомилися чекати, коли я нарешті до них повернуся.☺️

От і думаю: як ви справляєтеся з усім цим? Чи буває у вас відчуття, що від постійного перечитування власний текст починає здаватися нудним?

Буду вдячна за ваші відгуки, коментарі та вподобайки.❤️

Обіймаю кожного.❤️