✨Доброї ночі, творча спільното!✨

Нові глави вже на сайті!

Але день  для нашого картографа не був надто легшим за ніч на дивовижній Вежі Морського Світла в Ард-Лірі. Крутити увесь час динамо — не дуже приємна забава попри те, що треба ще й досліджувати. А ще й голод не тітка й з'їсти нічого))

Але найбільше він чекав саме її.

зображення клікабельне 

Зробив десятки світлин Ард-Ліра з різних ракурсів, кілька разів перевірив пластинки, замалював частину бухти і навіть спробував визначити межі переходу між двома світами.

 

І весь цей час не забував крутити ручку динамо-машини. Яка, якщо чесно, вже почала його відверто дратувати. Після безсонної ночі права рука нила від утоми. Ліва — теж, хоч і менше. Іноді йому здавалося, що він уже фізично не здатен дивитися на цю кляту ручку.

⚜️

А далі батл технологій. Уявіть собі, що б сказала людина з 19 століття побачивши сучасний смартфон. А якщо це і не смартфон зовсім? 

зображення клікабельне

— Ну як ти отримуєш зображення?

 

— За допомогою камери.

 

— Камери?

 

Нірея насупилася.

 

— Що таке камера?

 

— Пристрій для фотографування.

 

— А-а-а...

 

Вона задумалася.

 

— Тобто світлопис?

 

— Світло... що?

 

— Світлопис.

⚜️

— І де твій світлопис?

 

Еліан кивнув у бік великої дерев'яної скрині.

 

Нірея здивовано округлила очі.

 

— Оце?

 

— Саме.

 

— Це не світлопис.

 

— А що тоді?

 

— Це шафа.

 

Еліан не стримав сміху.

⚜️

Запрошую всіх до читання  «Між двома подихами».

обкладинка клікабельна

Це фентезійна історія про кохання з елементами стімпанку.

Буду радий вашим враженням, думкам і коментарям.

Усім бажаю успіхів, безмежного натхнення й мирної ночі ✨

З повагою

Ромул Шерідан ✨