Я помічаю схожість з Давидом в рисах обличчя цього чоловіка. Він так само хмуриться, теж має гострий задуманий погляд і крокує так само важко, але цілеспрямовано. Якби він не сказав, що Давид його син, я б все одно думала, що вони родичі. 

— Давид вийшов, скоро буде. Вам чимсь допомогти? - запитую несміливо, спостерігаючи, як чоловік сідає за стіл мого боса. Він незадоволено розглядає папери, що стоять акуратно складені на стільниці, а потім починає ритись у шухлядах.

— Хіба я схожий на того, хто потребує допомоги? - гаркає роздратовано, кинувши на мене короткий погляд. 

І знову береться за справу. Уявлення не маю, що він намагається знайти, але здається він впевнений, що воно тут. Продовжую стояти, не рухаюсь, лише від хвилювання мну пальці. 

— Ні, я просто запитала, - голос мій досить тихий, щоб видати мою невпевненість.

— Якщо ти хочеш допомогти, Єво, - нарешті він вгамовується і відкинувшись на спинку крісла, вперше уважно дивиться на мене. - То скажи мені, чому мій син замість того, щоб укласти найвигіднішу угоду із шанованим клієнтом, набив йому морду? Може ти поясниш, бо я взагалі нічого не розумію.

— Клієнт виявився не такий вже й шанований, - вилітає з моїх губ і відразу шкодую про це, помітивши, як обличчя чоловіка витягується. - Тобто, він запропонував жахливу умову, на що Давид, як порядний чоловік, не міг погодитись.

Кабінетом розноситься гортанний гучний сміх. Батько Давида сміється не весело, скоріше сердито. Я напружуюсь. Тепер не впевнена, що причина для нього буде досить вагомою. Що для нього значить якась дівчина? Це не Давид.

— Цікаво почути. - схрещує руки на грудях. - Знаєш в чому справа?

— Знаю, - зніяковіло відводжу погляд. - Це неприємна тема.

— Дівчино, ти вирішила мене заінтригувати? - в його голосі з’являється нетерпіння. - Ти була з Давидом на переговорах? Розказуй. 

Його вимога не може бути не виконаною, я це розумію. Цей чоловік звик, що його слухаються і виконують його накази. 

Важко ковтаю, перш ніж відкрити рота. Зараз він знову буде сміятись. А може вимагатиме, щоб ми виконали вимогу Максима. Клієнт розважиться, а фірма отримає солідне вливання фінансів. 

— Максим Васильович був готовий підписати контракт, за умови, що Давид віддасть йому мене, - промовляю здавленим голосом.  

https://booknet.ua/reader/srbnii-ne-grai-z-mnoyu-b452323?c=4999372&p=1