Коли твій внутрішній письменник грає проти тебе
Вчора о третій ночі я сиджу в повній темряві. Навколо — атмосфера максимального нуару. В навушниках грає кінематографічний депресивний джаз, за вікном виє вітер, а я з диким поглядом і чашкою п'ятої кави пишу сцени до нових розділів.
Я настільки вжилася в роль, що почала розмовляти вголос хрипким, втомленим баритоном: «Система злетіла з котушок... ..або я..»
І тут з-за фіранки лунає гучний, солідний чих.
У мене перед очима пронеслося все життя. Я вже подумала, що за мною прийшов хтось з бандюків з моєї ж книги, або кіберполіція за злам серверів. Серце в п'ятах, рука тягнеться до телефона, щоб дзвонити в 102 і кричати: «Мене замовили хакери!».
Вмикаю світло, затамувавши подих, відсмикую фіранку... а там сидить мій кіт. Дивиться на мене поглядом повного розчарування, наче каже: «Які нові розділи, мантелепа? Насип корму і лягай спати».
Коротше, кота нагодовано, нервові клітини відновлено, а головне — цей нічний марафон пройшов не дарма!
? СИСТЕМА ЗЛАМАНА: Нові розділи вже на сайті!
Поки я ледь не стала жертвою власної уяви, мої герої перейшли до рішучих дій. Свіжі глави двох найгарячіших історій вже чекають на твої перегляди:
Ні на що не натякаю, але там такий контент, що ваш внутрішній котячий критик точно поставить 10 з 10.
? Швидше переходь за посиланням та читай, поки сторінки не охололи!
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти☺️☺️☺️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати