Якщо ви:

1. Обожнюєте домашніх тварин (навіть якщо ще не маєте їх);

2. Мрієте дізнатися, про що думає ваш кіт (чи пес... чи вони обидва);

3. Не відмовилися б прогулятися до місцевої антикварної крамнички і придбати декілька файних дрібничок;

4. Зраділи б від щирого серця, якби мила бабця-сусідка звернулася б по допомогу саме до вас, а не пішла до крамниці вашого затятого ворога (до речі, цілком пристойного);

5. Неприємно вразилися б, дізнавшись, як товстий рудий кіт холоднокровно обдурив вашого відданого пса (правда, не можна сказати, що для самого пса це стало великою несподіванкою. Загалом він знав, з ким мав справу);

6. Впевнені, що домашні тварини повторюють риси своїх господарів, тому не дивуєтесь, що вищезгаданий власник вищезгаданого кота – той ще пройдоха. З чого б це йому піклуватися про вас?

І, нарешті, якщо ви

7. До появи цієї пекельної двійки у вашому житті ніколи б не подумали, що так швидко перестанете пізнавати себе (як, власне, і свого пса, бо йому все ж таки більше дістається),

Тоді запрошую  до читання моєї повісті "Каблучка пані Морлі"

Сподіваюсь, вам сподобається!

З повагою, Енн Саммерсон