Привіт, мої любі)) Люблю цей момент з новинки, тому вирішила залишити його у блогах)

(НЕ)СПРАВЖНЯ ВІДЬМА В АКАДЕМІЇ

– Кажи правду. Вони гризуться? – вказала на квіточки, які явно були зацікавлені нашою розмовою і не дуже переконливо вдавали байдужість. 

– Зовсім трошки, – жалісливо ще й так глянув, артист. – Вони більше для відлякування сусідніх тваринок з магічною жилкою.

– Типу як оті курки?

– Ага. Оце від таких, – енергійно замахав головою. – Тебе лише може вщипнуть кілька разів. Але неболяче, – додав відразу. 

Віри його словам не було, але й виходу іншого теж. Якось я вже задовбалася тут з котом теревенити. Он і перехожі дивляться на мене, як на божевільну. Зараз ще викличуть мені місцеву дурку і прощавай моє повернення додому. 

Зібралася з духом й зробила кілька кроків.

– Я просто йду. Нікого не чіпаю. Хороша і мила дівчинка. Я просто… Аааай, – мантра не допомогла і перша ж “квіточка” потягнула мене за волосся. – Ану брись, – дала бутону ляпаса, з усієї дурі, так, що той аж затрясся. – Чого гризешся? Я тебе хіба… аааай…

Поки виясняла стосунки з першою, інша “квіточка” підкралася й вгризлася мені у філейну частину. 

Ледь вивернулася, щоб гепнути й цю негідницю. 

– Ах ви такі?! Ну начувайтеся!! – розізлилася, стаючи в позу для боротьби. – З п'яти років карате! Спорт зал тричі на тиждень! Курси самооборони! Та я поріжу вас на салааааат!!! Хааааяяяя!!! 

Бій був жорстким. Я себе не стримувала, квіточки теж. Летіли листя, зубаті пелюстки, шматки мого одягу і навіть пасма мого волосся… 

– Гей!! Ану перестань псувати мої клумби!!! – загорлала певно ж Мелінда та я її не бачила, бо саме перевиховувала зубату троянду…

– Ти маєш пахнути, – ляпас, – тішити людей красою, – ляпас, – а не кусати милих дівчат!!!

– Облиш мою троянду, кому кажу!! Зараз вперіщу закляттям!!! – продовжувала кричати Мелінда. 

– Зоооояяя!!! Зупинииись!! – волав з дороги кіт. 

– Ти їм це скажи!! – гарчала вже, бо “квіточки”, хоч і потріпані після бійки, все одно лізли до мене.

Вліпила з ноги по зубах жоржині й одночасно відбила рукою атаку тюльпана, краєм ока помітила як щось віддалено схоже на гортензію тихенько приміряється вхопити мене за бік. 

Відповісти паскудниці не встигла. Мені банально вимкнули світло. 

Раптово так і підло. А ще чомусь було лоскотно. 

Чудесне перше зіткнення з магією. 

Гумористична новинка про потраплянку Зою вже чекає на вас))