Посмішка Катрусі - вогонь!

Кет прийшла додому в доброму гуморі, навіть підспівувала собі під ніс. Вона роздяглася, кинула рюкзак у коридорі й попрямувала до кухні. Обережно прочинила двері — порожньо. Полегшено видихнула. 

Рая вела щось на кшталт блогу чи історичної колонки в інтернет-виданні. Чим займався Богдан, Кет не знала, але розуміла: обидва працюють. 

— Привіт, — вампірка зайшла до кухні. — Хтось у доброму гуморі, Катрусю? — з посмішкою запитала Рая. 

— Типу того, — Кет якраз вирішувала, що дістати з холодильника. 

— Невже це через того небезпечного хлопця? — Рая увімкнула кавоварку. 

— Небезпечного? — Кет зачинила холодильник. — До речі, про небезпечних. Де твій «тюбік»? 

Рая пирснула сміхом. 

— Досить його так називати! — вона сіла навпроти. — То що з настроєм? 

Кет проковтнула їжу і коротко переповіла день. 

— А в нього і справді є почуття гумору, — засміялася Рая. — І підкати значно кращі, ніж «ти можеш вбити не тільки іклами, красуне». — Жінка старанно імітувала мову вщент п’яної людини. — Принаймні твій небезпечний хлопець робить це тверезим! — додала вона. 

Обидві розсміялися. Напруга трохи спала. 

Чого Кет нарешті всміхається тут: 

Про п'яний підкат тут: