В 11 розділі відкриються деякі таємниці гравців Збірної команди☺️

Щоб приєднатися до історії тицяйте сюди➡︎ Підступні ігри

Спочатку в кімнаті з'являється нахабність, а за нею заходить Фая:

Маленький спойлер:

У Лірель, цієї ж миті, були інші думки, і серед них не промайнуло ні однієї цензурної. Ледве переступивши поріг своєї кімнати, вона побачила, що в кріслі на неї чекає Ройова сходу. Та сама чорнява фея, яка хотіла її підставити в перший же день ігор.

— Не пам’ятаю, щоб вас запрошувала! Кімната не просто так була зачинена. Як ви взагалі оминули протикрильну пастку?! — обурилася Лірель і вказала на цілісіньку сітку на вікні.

— Ой, облиш, — махнула рукою Фая. — Я її придумала, і ось тобі перша порада: ніколи не створюй пасток, які сама ж не зможеш обминути.

— Лише перша порада? — єхидно запитала Лірель.

— Так. Ми не з того почали, моє ім’я — Фаяліноваль, але називай мене Фая і давай на ти, — миролюбно запропонувала та і вказала райдужній на друге крісло. — Є розмова.

— Для чого мені розмовляти з тією, що хотіла мене підставити через неясні наміри щодо ігор? — запитала Лірель, все ж сідаючи навпроти Фаї

— О! Тоді справа і правда була в іграх, але все змінилося, коли я дізналася про закляття тверезості.

— І що з ним? Не я перша, не я остання — впораюсь.

— Гм.. це, наприклад, як зараз? — вказала ройова на іскри магії, які злітали з рук Лірель.

Та підняла підборіддя і роздратовано відповіла:

— Ти мене нервуєш. Тож може не закляття потрібно знімати, а дати мені спокій?

Іскор стало більше і Фая підняла руку, заспокоюючи її роздратування:

— Спокійно, я прийшла пояснити тобі твій стан, якщо вже твоя ройова далеко. Це мій обов’язок. А ще — мені подобається жити в Санері, не хотілось би якимось ранком прокинутися на руїнах, бо тебе роздратувало дзижчання комара над вухом.

— А?

— Бе! Сафіра вам що, взагалі нічого не розповідала про нашу магію і для чого феям життєво необхідно пити все, що гарно горить?