Полонянка Шаха

- Іграшок, що говорять, у мене ще не було, - чоловік на мене йде, шкіриться.
- Я не іграшка, - у відповідь шиплю, - і грати з вами не стану!
- Отже, без прелюдій, - і сорочку свою розстібає, назад відхитуюсь від страху.
- Що ви... - пищу.
- У свою колекцію вписуватиму. Люблю колекції.
Мене привезли до нього випадково. Один наказ і я в лапах дикого звіра. Його власність.
Шах – небезпечний бандит, який вирішив, що моє життя гра.
І я не уявляю, що зі мною буде, коли він награється.

X8hDI5S1

Моя в борг

- Тобою розрахувалися за борги, - від його сталевого голосу починають тремтіти коліна.
- Ні, ви щось переплутали, - відступаю й упираюся у стіну.
- Твій наречений тебе програв, - підходить впритул, змушує здригнутися від страху, - тепер ти моя власність.
- Маячня, Нолан не міг... Він не...
- Впізнаєш? - Перед очима з'являється аркуш паперу, мені доводиться примружитися, щоб літери не розпливалися. Це розписка мого тата. Гарантія того, що він поверне Нолану його гроші чи втратить усе, що ми маємо.
- Але як… Звідки це в тебе?
- Це йшло в комплекті з тобою, - на його обличчі з'являється звірячий вискал, - вважай, що ти просто змінила господаря. А зараз… Зробиш усе, щоб я залишився задоволеним новим придбанням.