Оновлення “ехо мертвого лісу”

На Букнеті вже новий розділ — “Голоси під брезентом”.

Цього разу Орися дістається туди, де ліс уже не просто мовчить. Він ховає. Під брезентом — свіжа деревина, чужі сліди, старі недомовки й люди, які занадто добре знають, коли треба мовчати.

Павло приходить із термосом, ніби на звичайні пошуки. Мирон говорить зайве. Настя отримує файл із назвою, яку в селі давно не вимовляють уголос.

А потім у записі звучить голос Яринки:

“Я не в лісі.”

І це вже не просто зникнення дитини. Це щось старіше. Ближче. Особистіше.

Орися починає розуміти: справа Солі нікуди не зникла. Вона просто чекала, поки хтось знову натисне “відтворити”.

? Новий розділ уже на сторінці книги.
Заходьте читати — і краще не слухайте ліс у навушниках.

https://booknet.ua/book/eho-mertvogo-lsu-b454285

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кіт Анатолій
09.06.2026, 07:42:53

Чудова атмосфера ❤️

Тиха Ніч
09.06.2026, 07:59:07

Кіт Анатолій, Дякую)❤️

avatar
Оксана Павелко
08.06.2026, 23:34:55

❣️❣️❣️

Тиха Ніч
09.06.2026, 00:13:33

Оксана Павелко, Дуже вдячна)

avatar
Lianoir
08.06.2026, 22:05:32

Неймовірні візуали ✨⭐⚡

Тиха Ніч
08.06.2026, 23:23:38

Lianoir, дякую))

Інші блоги
Візуал до першого розділу
Усім доброго вечора! Додаю візуал до першого розділу нової книги "Крамниця попід хмарами". А також маю до вас питаннячко: Чи буде вам зручніше, якщо усі візуали публікуватимуться тут, чи краще для цього окремо
Гарна знижечка та новина!
СВІТЛА ДЛЯ ТЕМНОГО Їхній роман був пристрасним і коротким, але його фінал став для неї боліснішим за всі попередні випробування. Коханий загинув, залишивши її саму з дитиною на руках. Майже через три роки доля дарує
Все ще попереду?
Попри ту невидиму війну, яку ми з Тараханом щодня ведемо в їдальні, моя присутність у замку приносить свої плоди там, де це найважливіше — Паула змінюється на очах. Та тендітна, змучена страхами жінка, яку я побачила у свій
Серед чужих зірок — початок нової історії
«Серед чужих зірок» — початок нової космічної історії Що б ви зробили, якби заснули у своєму світі, а прокинулися тоді, коли все знайоме вже давно зникло? Андрію Погорільцю п’ятдесят сім. Він не військовий герой,
Цей вечір нікого не залишить байдужим!
Ден усміхнувся й хотів щось відповісти, але раптом його погляд ковзнув кудись за моє плече. Я помітила, як стискається щелепа Дена, і обережно простежила за тим, куди він дивиться. Спочатку побачила високого чоловіка похилого
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше