Вітаю всіх! 
Є двері, які краще не відчиняти, але наша головна героїня здається не боїться ризикувати і навіть не думає зупинятися. 
Залишилося зовсім трошки і нас чекає фінал... (кликабельно)
Маленький спойлер і трішки візуалу:
 

— Гроші почали надходити на ім'я моєї матері через місяць після мого народження. А потім ішли на підставні фірми.

— Все дуже хитро. Гроші капали на підставний рахунок, з якого розраховуються за наші послуги. Але менше ніж одна шоста частка.

— Що це? — не розумію. Відмивання коштів чи грабіж? — І чому стільки років моя мати отримує кошти? За що?

Шукаю відповіді на обличчі помічника, хоч і розумію, він нічого не знає.

— Різницю фірма переказувала на спільний рахунок твоєї матері та батька у Швейцарії. Зв'язку між Бурлачеками та ними поки не можу знайти.

— І не треба. Вони могли готівкою платити, адже дозвіл можна написати на будь-кого. І до Швейцарії часто родина їздить. Стоп! — приходжу до тями. — З чого ти взяв, що це допомога саме для «ЯР»?

— Перший відправник завжди позначає як «Допомога для ЯР». Сума немаленька, все легально.

— Хто відправник? — затамовую подих.

— Дем'ян Корвін. Уродженець нашого міста. Переїхав до Європи того року, як ти народилася.

— Думаєш, він боржник батька? — шукаю правильний варіант відповіді. Або ж мамин коханець… Але тоді для чого всі ці роки платити якусь допомогу? Благодійність. Примха чи судова постанова?

— Не знаю, — тихо видихає Олесь, відвівши погляд.

— Добре, — мені потрібен час, щоб усе обдумати й вирішити, що робити далі. — Їдь до офісу й продовжуй копати…

Гарного дня!