Привіт, мої любі читачі! ❤️

Сьогодні вийшла чуттєва та водночас тривожна 10 глава «Кіт, який став моїм». Повний місяць уже зовсім близько — до вирішального моменту залишилося якихось п'ять ночей, і напруга в маленькому будиночку на краю лісу зростає з кожною хвилиною.

Ці чотири дні стали для хлопців справжнім випробуванням. Трансформації Бастіана стають дедалі важчими: руни палають яскравіше, сили покидають його, а магічна «віддача» вже починає непомітно забирати частинки спогадів у Андрія. Але попри весь страх забуття та невідомості, вони стають ближчими, ніж будь-коли.

«Якщо після всього я залишуся людиною… я хочу жити з тобою. Не як кіт. Як твій хлопець. Назавжди».

Що чекає в цій главі:

- Ранок у лісовому будиночку : Спільне приготування сніданку, запах свіжозвареної кави, тепле масло на хлібі та невимушене, затишне муркотіння Басі, який знову вчиться бути людиною.

- Палаючі руни та таємниці : Гарячі символи на шкірі, що світяться у темряві ліжка. Спогади столітньої давнини про відьму, самотність і перші усвідомлення своєї несхожості на інших.

- Рудий захисник на руках : Раптова трансформація посеред дня, сумні золоті очі та слабке «мурр» на грудях в Андрія в кріслі біля вікна.

Ця глава особлива своєю контрастністю. З одного боку — тривожне очікування фіналу, з іншого — неймовірна інтимність. Ночі, які вони проводять разом, сповнені відчаю та пристрасті, де Бастіан домінує з суто котячою ніжністю, міцно тримаючи Андрія за стегна, а Андрій готовий віддати всьому цьому світу половину себе, аби лиш врятувати свого рудого хлопця. Попереду — повний місяць. Відьма вже чекає в руїнах, усміхаючись у темряві...

Кожен ваш коментар та зірочка гріють серце автора сильніше за палаючі руни! ❤️

Кіт, який став моїм

Ваша Ulyana Summers