Хочу тебе покарати

Я вагітна від свого опікуна. Гірше людини немає. Він - монстр. Від нього не сховатися ... І він мене знайшов. Тільки він не знає, що він стане батьком. І я зроблю все, щоб врятувати свою дитину від цього чудовиська.

- Далеко зібралася? - Він схопив мене і тягне в машину.

- Відпусти, - кричу йому, - допоможіть! - Прошу допомоги у перехожих.

- Всім на тебе плювати ...

- Ян ... мій чоловік, він мені допоможе.

- Він не твій чоловік. Я, як твій опікун, визнав твій шлюб недійсним, - він бридко посміхається, - від мене не втечеш, дівчинко! Тим більше з тим, що належить мені!

Я тебе покараю

- Ти будеш мені підкорятися, - пальці опікуна ковзають по моєму обличчю і спускаються до шиї.
- Навіть ти не зможеш мене змусити, - ховаю страх за натягнутою посмішкою.
- Я зроблю з тебе хорошу дівчинку. Мою дівчинку, - його дихання обпікає шкіру, - інакше позбавлю спадщини. Станеш бродячою дівкою!
Схлипую і намагаюся відвернутися. Але його пальці тільки сильніше фіксують обличчя і змушують подивитися в чорні як ніч очі.
- Я по-різному можу тебе покарати, - його дотики стають нестерпними ...
Серце заходиться в дикому танці, тому що я знаю, ЯК він мене покарає ... Поруч з ним я буду ким завгодно, але не хорошою дівчинкою.

t17nmXj6