Згадайте ту саму книгу, яка викликала у вас емоційний шторм. Коли дочитуєш останню сторінку, вимикаєш телефон і ще кілька днів (або тижнів) ходиш як у тумані. Коли думками ти все ще з героями, сперечаєшся з автором і не можеш почати нову історію.
Для мене такою книгою на довгі роки стала «Розі» Алан Тітмарш. Вона настільки глибоко запала мені в душу, що я досі згадую ці емоції.
Тепер ваша черга ділитися в коментарях:
Що це була за історія для вас і які почуття вона залишила?
Як довго вас не відпускав цей стан?
Влаштуймо вечір книжкової відвертості)
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДля мене «Сам в океані» Слава Курілов. На реальних подіях, як чоловік випригнув з експедиційного судна, бо хотів втекти з СССР і три дні плавав в тихому океані з ластами і трубкою 100 км від землі, поки не дістався до суші.
Агнія Бурне, Хороша книга
В шкільні роки це була "Маруся" Г. Квітки-Основ'яненка, тепер – це "Ти є..." Світлани Вітряченко тут на Букнеті, просто душу мені вивернула(
Вся збірка Рея Бредбері - Марсіанські Хроніки. Не дивлячись на те, що це про майбутнє, про космос і тд - те, як реагують і діють там персонажі - це просто відбирало мову. Досі перечитую.
«1984» Орвела. Це з того, що можу згадати, але ще в дитячому, підліткову віці я багато сиділа на фітбуці та читала різноманітні фанфіки. Деякі дійсно лишали в серці порожнечу, але назву я вже не згадаю (було за молодості цієї старої бабці)
На цій платформі я ще не дочитала якісь історії до кінця, які б мене вибили з колії. Такі претенденти є, але книги ще не завершені.
Мене так вразила книга "Захопити тринадцятого" - коли переживаєш всі миті з життя Шеннон і не розумієш, коли цей жах скінчиться.
Ще книга Фредеріка Бакмана "Чоловік на ім'я Уве" - історія, яка розчулила і змусила плакати в кінці.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати