Додано
07.06.26 21:42:18
Всім привіт! Сьогодні пост відвертості
Згадайте ту саму книгу, яка викликала у вас емоційний шторм. Коли дочитуєш останню сторінку, вимикаєш телефон і ще кілька днів (або тижнів) ходиш як у тумані. Коли думками ти все ще з героями, сперечаєшся з автором і не можеш почати нову історію.
Для мене такою книгою на довгі роки стала «Розі» Алан Тітмарш. Вона настільки глибоко запала мені в душу, що я досі згадую ці емоції.
Тепер ваша черга ділитися в коментарях:
Що це була за історія для вас і які почуття вона залишила?
Як довго вас не відпускав цей стан?
Влаштуймо вечір книжкової відвертості)
Марія Таріна
191
відслідковують
Інші блоги
УВАГА! Сьогоднішня глава книги "Другий шанс або Помста ангела" зараз недоступна. Я зрозуміла, що вона потребує редакції. Глава з'явиться у відредагованому вигляді сьогодні о 00:00 (замість вихідного). Вихід
Добрий вечір, панство))) сподіваюсь, сьогоднішній день був хорошим, або ж навіть дуже класним))) у мене точно)) я нарешті дорвалась до письма і видала цілих три розділи, але так як вони не відредаговані, то це ще не сьогодні))) Навіть
Привіт, мої любі Спокусники! ВІДРЕДАГОВАНО! Я дуже довго працювала над цією книгою✨ Кілька місяців редагування, щоб зробити «Мій бос - мій гріх» ще сильнішим, яскравішим і емоційнішим. Тепер це саме та версія,
Привіт, мої любі Спокусники! Бонусний розділ вже на сайті "Шерифа для дикої" На мить, лише на мить, мені здалося, що вона зраділа мене бачити, поки знову не одягнула маску, яка говорить про мене ось так: «Ти придурок,
Непоганий удар як для хлопчиська, подумки всміхаюся я. Адріан почувається загнаним у кут, якщо зважився на крайні заходи. Вдарити лорда — це самогубство. Але чому хлопець настільки боїться мене?
— Я не повернуся. Ви
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩе в школі дуже зачепив Джек Лондон "Жага до життя" Мабуть досі не відпустило.
Для мене «Сам в океані» Слава Курілов. На реальних подіях, як чоловік випригнув з експедиційного судна, бо хотів втекти з СССР і три дні плавав в тихому океані з ластами і трубкою 100 км від землі, поки не дістався до суші.
Марія Таріна, ну він же океанологом був, чи ким? Я вже точно не памятаю. То в принципі його все життя до води тянуло
В шкільні роки це була "Маруся" Г. Квітки-Основ'яненка, тепер – це "Ти є..." Світлани Вітряченко тут на Букнеті, просто душу мені вивернула(
Вся збірка Рея Бредбері - Марсіанські Хроніки. Не дивлячись на те, що це про майбутнє, про космос і тд - те, як реагують і діють там персонажі - це просто відбирало мову. Досі перечитую.
«1984» Орвела. Це з того, що можу згадати, але ще в дитячому, підліткову віці я багато сиділа на фітбуці та читала різноманітні фанфіки. Деякі дійсно лишали в серці порожнечу, але назву я вже не згадаю (було за молодості цієї старої бабці)
На цій платформі я ще не дочитала якісь історії до кінця, які б мене вибили з колії. Такі претенденти є, але книги ще не завершені.
Мене так вразила книга "Захопити тринадцятого" - коли переживаєш всі миті з життя Шеннон і не розумієш, коли цей жах скінчиться.
Ще книга Фредеріка Бакмана "Чоловік на ім'я Уве" - історія, яка розчулила і змусила плакати в кінці.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати