Наступне змагання "Народна традиційна творчість" розпочалося з культурного шоку, буквально)

Ельфи, витончені й пихаті створіння, сприймають лише: або свої тюлюлю на арфі з довгими баладами сповненими трагізмом, або - нічого. А це змагання вимагає знань і поваги до інших культур. Що ж вони оберуть?)

Це можна дізнатися приєднавшись до прочитання Підступних ігор 

Вибір Кела)

Невеликий спойлер:

Кнопки вибору замиготіли, закликаючи робити вибір суперників. Кел, зціпивши зуби, дивився як вже двоє ельфів зняли свої команди з ігор, відмовившись від цього змагання.

— Точно оберуть тебе, — тоном пророка запевнив Крікс ельфа, не відволікаючись від вибору суперників.

Глядачі біснувалися, організатори виглядали задоволеними, а журі з жахом дивилися як веруси–журналісти крутяться біля команд, запам’ятовуючи все, що відбувається.

Ельф із суддівського складу прикрив очі рукою, це ж який скандал! У нього перед очима вже майоріла картина, як ельфійські дипломати в людській столиці, збирають речі й неаристократично грюкають дверима консульства, розриваючи всі угоди і домовленості. Кляті веруси! Кляті організатори! Це ж треба так відкрито тягнути свою расу до фіналу, щоб не побоятися міжнародного скандалу.. якщо ж не буде ні одного учасника ельфа — цього не уникнути.. але, коли над ареною запанувала тиша — він відкрив очі, і в них промайнула надія. Ельф, якого вибрали від Збірної — не поспішав відмовлятися від участі.

Тим часом, четверо істот за спиною Кела також затамували подих. Зараз їх подальша доля залежала від здатності ельфа втихомирити свою гординю. І він, не зважаючи на попереджувальні зневажливі погляди вибувших ельфів — все ж зробив крок вперед, разом з іншими учасниками очікуючи, поки до нього дійде жеребкування.

— Ти наш герой, — видихнула Лірель.

Інші похитали головами погоджуючись. Верус–спостерігач підлетів ближче до Кела, коли той витягував свій жереб, проектуючи на велику ілюзію, що саме йому дісталося. Трибуни здригнулися від реготу. На клаптику паперу було написано «Традиційний бойовий танець тролів».

— Це кінееець, — простогнала з відчаєм Лізет.