Море не завжди вбиває штормами.

Іноді воно просто чекає.

У новому розділі "Попелу Еларіса" подорож на острови Ноктірів продовжується. Здається, що найскладніше вже позаду: Корван залишився за обрієм, вітер наповнює вітрила, а попереду — нове життя.

Та океан не любить людської самовпевненості.

Коли на шляху корабля з'являється самотній човен із виснаженим старим, звичайна морська історія починає перетворюватися на щось значно темніше.

Шепіт про чорну воду.
Туман, який не підкоряється вітру.
І слова, після яких навіть бувалі моряки перестають сміятися.

Іноді найстрашніше не те, що ховається в темряві.

А те, що давно чекає, поки ти сам подивишся в її бік.

— Володимир Морвейн