Доброго дня! Обставини нашого нинішнього життя такі, що обставини непередбачувані та інколи непереборні. Тож я трохи зникла з Букнету  – перепрошую, марафони, сподіваюся ще встигнути – і оновлюю “Нашу отруту” – новий розділ буде о 20:00. Трохи хвилююся – бо це таки буде перший повноцінний 18+

Кармен Блонді – її справжнє ім'я було Луїза-Інасія, а справжній колір волосся – темний, майже чорний, тож прізвисько давалося їй літрами перекису водню щомісяця – бачила його вперше. Високий, сильний на вигляд. Сидів на оббитій вже ледь затертим червоним оксамитом банкетці зі склянкою кашаси із трохи дивним виглядом контрольованої розслабленості – ніби опинився не серед усміхнених жінок у напівпрозорих сукнях і чоловіків, що вже здебільшого перебрали міри у випивці, а у якомусь кабінеті, де просто чекає своєї черги. Навіть спершись спиною і ліктем на м’які дрібні подушки з подертою бахромою, здавалося, міг у будь-який момент схопитися на ноги і висмикнути пістолет. Той у нього й справді був – темна рукоятка за поясом, не виставлена напоказ, але й не прихована, так, наче знімати його він не звик ніде. Лягавий чи бандит? 

Кармен загалом було все одно.

Приємного читання, тихого дня і спокійної ночі!