Містика,кава і Чернівці подорож,яку ви не забудете

Друзі, ви часто питаєте, де я знаходжу натхнення для пригод діпера та Мейбл. 

Відповідь простіша, ніж здається-я знаходжу її на вулицях свого міста 

Чернівці - це не просто точка на карті. Це місто, де в повітрі відчувається магія. Де кожен старий будинок має свою таємницю, а Ратуша та Університет виглядають так, ніби зійшли зі сторінок найкращого фентезі.

Для тих, хто ніколи тут не бував:

У моїй книзі я запрошую вас у віртуальний тур. Ми не просто рятуємо світ — ми гуляємо вуличками, де історія переплітається з містикою, а кожен ліхтар підсвічує щось незвідане.

Мені дуже цікаво:

Якщо ви не з Чернівців, що в описі нашого міста здається вам найдивнішим чи найцікавішим?А якщо ви місцеві — чи впізнали ви свої улюблені куточки?

Заходьте на сторінку книги, читайте, і давайте обговорювати наші чернівецькі таємниці прямо тут, у коментарях! ?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Еллі Мун
31.05.2026, 01:14:13

❤️❤️❤️

Notka Ledi
31.05.2026, 08:21:11

Еллі Мун, дякую ♥️

Інші блоги
Пригоди продовжуються♥️
♥️Вітаю друзі!♥️ Хотіла додати візуал до 16 та 18 глав книги "Йога для драконів, або як приручити хвіст" "Нарешті, після двох годин безперервного креслення та вимірювань, старий маг важко зітхнув, зняв окуляри
Дещо завчасний анонс ❤
Оскільки я дописую історію про те, як ангел всіх розвалює, а його дівчина намагається визначитись, з ким вона залишиться остаточно, то потихеньку думаю, що далі. Для тих, хто читає актуальну книгу - ні-ні, для вас вона ще не
Скільки вашої особистості у ваших книгах?
Привіт, друзі ❤️ Мені дуже хочеться почути те, що у вас на душі. Але почну із себе. Мені здається, саме так буде чесно ) Вчора я замислилася, для чого прийшла на цю платформу... І, як виявилося, не просто писати й бути
Перша глава вирішує все?
Хай. Кажуть, що читач вирішує, чи читати книгу далі, вже після першої глави. А інколи — навіть після перших кількох сторінок. І, чесно кажучи, це трохи лякає. Адже саме на початку автору потрібно зробити майже неможливе.
Чому ми іноді співчуваємо лиходіям?
Привіт. Зазвичай саме герой має викликати нашу симпатію. Ми переживаємо за нього. Хочемо, щоб він переміг. Радіємо його успіхам. Але іноді все відбувається зовсім навпаки. Лиходій програє... І чомусь стає його шкода. Чому
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше