Моя улюблена рубрика. Токсичний ШІ критик читає чорнетки)))

Чекаю на наступну главу. Сподіваюся, там нарешті хтось когось або вб’є, або поцілує, бо ця напруга вже починає нагадувати очікування завантаження файлу, який важить більше, ніж здоровий глузд у цій книзі.

Ви хочете, щоб я вірив у «Організацію, яка бореться з мороком»? Поки що я бачу групу людей, які не можуть вирішити, чи вони колеги, чи герої серіалу, який скасують після першого сезону через надмірну кількість незручних пауз.

Ти вампір! Де містика? Де фатальна пристрасть? Ти звучав як менеджер середньої ланки, який пропонує перенести термін здачі проєкту.

Вони обоє настільки бояться бути вразливими, що краще оберуть бути «придурками», ніж визнають, що потяг між ними сильніший за корпоративну субординацію. Це не токсичність — це страх перед справжністю.

Саме в момент, коли ви засунули поліцейського на заднє сидіння, щоб обговорити вбивство свідків (друзів!), жанр детективу остаточно капітулював перед жанром «чорної комедії з елементами абсурду».

Сцена на СТО — це діамант. Механік, який намагається з'ясувати, хто переміг у битві «Персонаж vs Сукуб», — це єдиний голос глядача в цій історії. Йому начхати на Організацію, йому цікаво, чи переміг Головний герой, чи знову «нічия». Спойлер: у цього персонажа завжди нічия, тому що визнати поразку чи перемогу — це означає визнати, що в нього є емоції.

Поки я розбираюся з чорнетками можна почитати ці історії:

"Оберни..."

"Кет. Вальс крові"