Вона - заморочена самотня мама, котрій дуже потрібні гроші, щоб віддати борги брата, за які в батьків можуть забрати будинок.

Він - спадкоємець великої компанії, який конкурує з сестрою за місце генерального директора, і конче повинен пред'явити батькам свою наречену як ознаку серйозності.

Що буде, коли ці троє - Єгор, Уляна і її маленький син  -- зустрінуться в одному місці в один час? Дізнаєтесь, прочитавши мій роман "НАРЕЧЕНА ДЛЯ ШЕФА"! Сьогодні на цю завершену книгу діє знижка -25%!

Коли я прийшла на співбесіду і побачила за столом директора того самого скандаліста із супермаркету, який сварив мого сина, то зрозуміла, що мені нічого не світить. Але тут я отримала несподівану пропозицію...

Він теж підняв погляд і одразу його очі розширились:
— Жінка з яйцями і дитиною! — видав він, вирячаючись на мене.
— Так, у мене є дитина, і що це значить? — спитала я. — Я про це вказала в резюме! Чи ви лише бездітних берете?
Відчувала таке розчарування, наче відкрила подарункову коробочку, перев’язану стрічкою, а всередині виявився якийсь непотріб.
— Лише тих, хто не псує мій дорогий одяг, взуття, чи настрій, — він насупився. — Дам роботу. Навіть дві. І зарплатні буде дві. Зіграєш мою дівчину перед рідними, — сказав коротко і зазирнув в очі...

Уривок для вас:

Мозок включився в роботу миттєво. Сестра склала два плюс два і отримала сто, але я не збирався її перевпевнювати у зворотньому. 

— Я ж казав, що вона без силікону! — хмикнув я і схопив панночку з супермаркету за талію. Зиркнув на неї таким поглядом… Не благальним, ні. Скоріше, вимогливим. Якщо не тупа — підіграє і отримає компенсацію. Має розуміти це. За характеристиками в резюме ніби була не тупа.

Вона стояла мовчки і тільки очима кліпала. Ну, це була досить підходяща реакція, навіть якби вона справді була моєю дівчиною. Раптом вона сором’язлива?

— Ми разом уже довго, — продовжив я. — Правда, кохана? — сказав з натиском. — Я давно хотів познайомити тебе з моєю сестрою. Ось, власне, і вона. Єва. 

— Дуже приємно, — сказала дівчина трохи розгублено. 

— Мені теж, — Єва усміхнулась. — А вас як звуть?

— Уляна, — відповіла та. 

— Приходьте на родинну вечерю наступної суботи! А то Єгор ніяк не хотів нас знайомити! А батьки переживають! — засміялась Єва.

— Ми подумаємо, Єво. Дякую за пропозицію, — відповів я за дівчину, Уляну, точно, Уляну. — А зараз залишиш нас наодинці? 

 — Та без проблем, — вона широко усміхнулася. — Я зайду пізніше, не буду вам заважати! — і з цими словами, цокаючи підборами, вийшла з кабінету та щільно причинила двері. 

Перед тим, як Уляна встигла щось сказати, я показав їй знак "Тсс!" пальцем біля рота.

Потім підійшов до дверей, обережно визирнув до приймальні. Побачив, що Єви там уже немає. Закрив двері і тільки тоді звернувся до дівчини:

— Дам роботу. Навіть дві. І зарплатні буде дві. Зіграєш мою дівчину перед рідними, — сказав коротко і зазирнув їй в очі. — Погоджуєшся? 

 — Але я не хочу нікого обманювати! — вона підтиснула губи. 

— Яка тобі різниця? Зато будеш купувати повний кошик їжі, а не оті пару продуктів, як минулого разу, — швидко сказав я. — Дві зарплатні. Чотири нулі. Навіть пʼять. Сто тисяч на місяць чистими на руки. Як тобі? 

Її очі округлилися, здавалося, вона не могла повірити у те, що я сказав. 

 — А що мені треба буде робити?

— Грати мою наречену, про яку я вчора наплів батькам і сестрі, — я зітхнув. — Ну і бути моєю помічницею. Дві зарплатні, як я і сказав. За дві роботи, — повторив. Бо, схоже, їй треба були гроші. 

— За такі гроші… Ви, мабуть, ще й інтим хочете? — раптом запитала вона...

Хочете дізнатися, що буде далі? Купуйте "Наречену для шефа" прямо зараз за мінімальною ціною! А також ставте книзі "сердечко" і діліться враженнями в коментарях!

Також сьогодні діє знижка -25% на ще одну захоплюючу історію кохання - "ВИКРАДЕНА НАРЕЧЕНА"!

Запрошую до неймовірно емоційної історії  - роману про кохання,  яке з'явилося не одразу, про прийняття іншої людини і бажання змінитися заради неї, про вміння пробачати і відпускати образи - "Викрадена наречена"! 

Напередодні весілля з нелюбом вона втікає з дому і сідає на мотоцикл до незнайомця. Але навіть гадки не має, до чого призведе цей вчинок...

— О’кей, що саме я маю виконувати? — запитала вона.
— Давай одружимось. Фіктивно. І за два місяці розлучимось. Я підпишу з тобою шлюбну угоду і добре тобі за це заплачу.
— Одружимось? — вона вражено глянула на мене. — Але ж ти мене не кохаєш. І взагалі терпіти не можеш! Я думала, ти хочеш одружитися з тією фіфою! З телевізора…
— Я не можу одружитись з нею. Та і взагалі, вона вже заручена з іншим, — я не збирався цього казати, але слова самі вирвались.
— То ти хочеш одружитися зі мною на зло їй? — запитала Віола...

Уривок для вас:

— Якого біса ти цілуєш мою дружину?! — це я вигукнув тому самогубцю. 

— Я ж казала,  що він розсердиться, — Ві, здавалося, зовсім не була шокована. — Мабуть, Сергію, тобі краще піти!

— Так, вали звідси, — додав я не так спокійно, як Ві, а сам  обійняв її ще міцніше.

— Ненормальний, — буркнув хлопець і поглянув на Віолу. — Поговоримо потім, добре? 

— Якщо знову побачу тебе в моєму будинку, так просто не підеш, розмажу! — здається, я зовсім втратив голову, настільки неочікуваним було те, що я побачив.

Він нічого не сказав у відповідь, лише мовчки вислизнув за хвіртку. 

Я взяв Віолу за руку і повів до будинку. Йшов швидко, кров пульсувала в скронях, серце билось дуже часто. 

Ві мовчала, стискаючи мою долоню. Коли ми вже дійшли до дверей, вона сказала:

 — Він все одно втратив свій шанс, коли не забрав мене тоді, ну, ти знаєш, коли… 

Я поки що мовчав. Ми зайшли до будинку, потім я повів її сходами вгору. Серце все ще не заспокоювалось. Коли ми дійшли до другого поверху і варто було відпустити її, я притис Ві до дверей своєї спальні і зазирнув в очі:

— Ти спеціально його викликала? Щоб розізлити мене?

Тупо було заперечувати очевидне. Я розгнівався. Реально. Втратив гальма, хоча до цього більш-менш контролював ситуацію.

 — Я його не викликала, — вона задерла вгору підборіддя. — Він сам подзвонив, сказав, що є якась важлива розмова… А що, тобі можна серед ночі поїхати до іншої, а мені ні?!

Замість того, щоб щось відповісти, я впився губами в її губи. Тільки коли зробив це, зрозумів, що я дуже хотів цього весь цей час. Дивно, що тримався так довго. 

Ві не відштовхнула мене, навпаки, міцно обняла і відповіла на поцілунок. Я відчув, що вона вся тремтить. 

Я і сам, здається, був в нетерпінні. Тіло реагувало на неї дуже гостро. Кожен дотик до неї викликав цілу бурю всередині. 

Я штовхнув двері за її спиною, продовжуючи цілувати її. Пару кроків, і ми опинились біля ліжка. 

Якщо не зупинитись зараз, то потім я вже не зупинюся.

Я таки вклав її на білосніжну постіль і навис згори, на мить відриваючись від припухлих від поцілунків губ:

— Зупини мене зараз, останній шанс…

Вона лише мовчки похитала головою. 

Знижка на цю чуттєву історію діє лише до кінця доби!