— Ти мені наснився у жахах. Ось і кричала твоє ім’я, — зухвало кинула вона, але сама ж запнулася, коли помітила, як його усмішка стала ще ширшою. — З переляку кричала, зрозуміло тобі?

— Серйозно? — Аріл повільно потягнувся до кишені, помітивши, як дівчина здригнулася. — Але мені подобається, як ти на мене реагуєш, мала.

Він опустився на підлогу, спираючись на лікоть, і почав клацати щось у телефоні, краєм ока продовжуючи стежити за нею.

«Цікаво, як далеко я можу зайти, перш ніж вона мене дійсно зненавидить?.. Або — ще раз поцілує...»

Губи Мії ворухнулися. Вона точно збиралася щось сказати. Але слова так і застрягли в горлі. Аріл нарешті знайшов, що шукав, і натиснув на кнопку відтворення.

— Аріле… Аріле… — Мія чітко впізнала власний голос і мало не впала з ліжка, що ще більше його потішило.

Всередині Аріла вирувала буря: солодке задоволення, відчуття контролю, та щось нове — невідоме хвилювання, що прокидалося разом з кожним її рухом.

«Що ти зі мною робиш, Міє…»

— Я тебе вб’ю... — прошипіла дівчина. — Впевнена, що ти це змонтував!

— Якщо тобі так легше, — знизав плечима Аріл, не приховуючи посмішки. В очах блиснув вогник, який свідчив: він отримав своє.

І в той же час... хотілося більшого. Доторкнутися до її щоки, провести пальцями вздовж лінії підборіддя, схопити за зап’ястя, притягнути до себе...

«Це вже не просто гра. Стає небезпечно цікаво...»

"Моя бажана ненависть" -- картинка клікабельна ☺️

Більше цікавинок у моєму тг ☺️