8 розділ.

Продовжую викладати розділи Химер Калітрасу
Ловіть ілюстрацію!

— Почну з найголовнішого, — Гестія клацнула вимикачем.

Посеред зали спалахнула голограма. Стовп помаранчевого полум’я вирвався до стелі, гудучи від надлишку енергії. Він пульсував, мов розітнута артерія, сплетена з тисячі живих променів. Потоки мерехтіли, зав’язувалися в тугі вузли й розпліталися знову. Мара примружилася — світло безжально різало очі.

Навколо вогняної осі шаленіли сфери. Їх було так багато, що від низького дзижчання заклало вуха — ніби в кімнату випустили розлючений рій бджіл. Організований хаос. Кожна куля трималася своєї орбіти, деякі гасали зигзагами, лишаючи по собі розпечені розчерки, інші пульсували на місці, мов запалені лімфовузли самого простору.

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Andy
27.05.2026, 16:42:15

Цікаво

avatar
Анастасія Газе
27.05.2026, 13:07:20

✨✨✨

avatar
Ромул Шерідан
27.05.2026, 11:29:41

О, це дуже цікаво✨

NinaYar
27.05.2026, 11:51:19

Ромул Шерідан, Дякую!

avatar
Lianoir
27.05.2026, 11:27:14

✨✨✨

Інші блоги
Таємниці темної сторони
Опублікував декілька оповідань зі збірки "Таємниці темнох сторони". Не знаю, я поки чомусь не готовий викладати усе. Подивимось далі, як піде. Ця збірка не звичайна, бо складається із доволі реальних випадків, які,
1 рік на Букнеті!
Сьогодні рівно рік, як я натиснула кнопку "Стати автором" на Букнет. То зараз самий час подивитися на цей шлях і побачити, що трапилося. І я в шоці, бо за цей рік вдалося більше, ніж я могла собі уявити: 670 читачів стали
Про яку з сестер пишемо наступну книгу?
Всім привіт, мої любі! ♥ У мене до вас є важливе запитання, особливо до тих, хто зараз разом зі мною проживає історію «Тонкий лід». Оскільки у нашої головної героїні Ніки є три сестри, я вирішила, що кожна з дівчат
❤️ 777 ❤️
Любі читачі, я дуже щаслива, що вас більшає! Це неймовірна кількість для мене! Дякую вам за те що читаєте і підписуєтесь! І хоч у мене шалено сьогодні болить голова, я щаслива. Дякую вам ❤️ ❤️ ❤️ З теплом
Питання на сто мільйонів
— Вікторіє? З тобою все в порядку? Кава збіжить… Григорій підходить зі спини, і його долоні — важкі, теплі й такі вже рідні, лягають мені на плечі. Він абсолютно спокійний. І саме це лякає найбільше. Григорій занадто
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше