Коли історія виходить з-під контролю автора.
Як моя драма перетворилася на гостросюжетний трилер.
Друзі, хочу поділитися з вами чимось дуже особистим про процес створення моєї нової книги. Буває так: ти сідаєш писати одну історію, але в якийсь момент герої вирішують усе за тебе, і сюжет буквально вибухає.
Знаєте, я починала цю книгу як глибоку психологічну драму. Мені хотілося занурити вас у внутрішній світ героїв — Марії, Володі та Ольги, розібрати по цеглинках їхній біль, переживання через понівечені життя, таємниці та роки вигнання. Це мала бути спокійна, розмірена історія про людські долі.
Моя книга здійснила крутий, але абсолютно закономірний літературний поворот.
Що відбулося?
Психологічний фундамент нікуди не зник — він залишився потужною основою. Але тепер на нього нанизалися нові, набагато динамічніші та небезпечніші елементи. Книга трансформувалася в гостросюжетний психологічний трилер з елементами кримінальної драми.
Емоції героїв перетворилися на дію. Ставки піднялися від «особистої трагедії» до питання життя і смерті, великих грошей та жорстокої помсти за законами 90-х.
На що чекати читачам:
Кримінальний пазл: Додався потужний сюжетний рушій — розслідування таємниці 26-річної давнини.
Гріхи минулого: Зрада всередині колишньої «бригади», вкрадені гроші, фатальна п'яна сповідь і раптове, моторошне прозріння Володимира.
Історія, яка починалася як тиха сповідь, раптом «вибухнула». Тепер це небезпечна, динамічна гра, де кожен крок може стати останнім.
Дякую, що пройшли цей шлях трансформації разом зі мною. Обіцяю: від цієї розв'язки у вас перехопить подих!
Ваша Марія Рід ✍️
️
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене також така історія. Починала писати й думала, що це буде легка романтична історія. Наче й план книги був, і сцени в розділах будувала так, як вони мали розвиватися, але щось пішло не так. Герої моєї книги справді почали жити на сторінках своїм бурхливим життям. І тепер це вже любовний роман з елементами психології та драми. Не знаю, можливо, усе через те, що я ще початківець у цій справі, а може, так і буває — коли просто не можеш втримати своїх героїв.
Лія Світова, Я колись писала вірші. Так вірш йшов на одному диханні, наче я просто його записувала. Тут теж щось, мабуть, зв'язане з роботою підсвідомого є.
Цікаво...кажуть що погано коли немає плана книги..коли герої живуть своїм життям...в мене так теж ніколи не працюють)
Еллі Мун, Дуже рада). Приємного читання.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати