Візуал нового розділу "Сковані присягою"

Книга Між обов'язком і серцем: сковані присягою

Кайрен ледь стримував лють, коли спускався до зрадників в каземати. В нього ще досі стояла перед очима Аліканта, що ввірвалася до його кабінету, налякана, вся мокра, забруднена болотом, її аж трусило. Кайрена її вигляд полоснув по серцю і залишив там слід. А після того що вона розповіла, взагалі охопив жах. Він міг її втратити… Охоронці різко відчинили перед ним важкі двері, і сире повітря камери вдарило в обличчя, але він навіть не поморщився, уже звик до цього запаху і вигляду казематів. За десять років так багато допитів провів, що певно не міг назвати конкретне число. Але зараз ситуація змінилася, бо окрім розслідування державної зради ним рухали і особисті мотиви. Щойно ввійшов відразу побачив двох чоловіків, прикутих до кам’яних стін ланцюгом з одягненими на зап’ястках проти магічними браслетами. Лють прихлинула з подвійною силою. Кайрен повільно підійшов ближче, зупинився на відстані кількох кроків, і мить просто дивився на них, мовби оцінюючи, з чого почати, як саме зламати, щоб вони відчули справжній біль і жах.

- Розказуй, хто ще замішаний у змові! – рикнув.

Але схоже чоловіків це не налякало, бо вони лише глянули зверхньо і мовчали.

- Мовчите значить, тоді я запитаю інакше.

Навколо Кайрена збурилася магія повітря, формуючи вихор, який він запустив у зрадників. Вони потонули в ньому, майже позбавлені повітря. Задихалися, корчилися, але мовчали.