Додано
24.05.26 12:34:13
Коли можна себе почати називати письменником?
Задумався, а дійсно, коли себе можна починати себе називати письменником?
Коли видав паперову книгу? Так це зараз не проблема - були б гроші можна будь-що видати. Та й не факт, що хтось буде, то читати.
Коли з'явилася твоя аудікнига? Взагалі мені здається не те.
Коли в тебе з'явилися такі-сякі підписники в самвидаві? Мабуть ближче ,але теж є питання.
Підсумовуючи - коли можна вже тішити своє самолюбство - гордовито вказуючи, що ти вже "письменник"? Хто як думає?
Герман Харрінгтон
125
відслідковують
Інші блоги
Кожного разу, коли заходжу на Booknet, щоб викласти черговий розділ, мій погляд мимоволі чіпляється за вкладку «Блог».
І щоразу виникає одна й та сама думка: «Може, варто щось написати?»
А потім починається найцікавіше.
❤️ «ВИБІР АЛЬФИ» ЗАВЕРШЕНО! ❤️ Ось і настав цей момент!) Сьогодні я опублікувала останню главу "Вибору альфи" Тепер ви можете дізнатися, чим завершилася ця історія. ❤️ А я хочу подякувати кожному, хто був
Добрий вечір любителям фентезі! "Терміново потрібна відьма": оновлення на сайті ;) А ось уривочок і візуал)) Груба лайка вирвалася з мого рота одночасно з тим, як Ренар знову зробив той жест пальцями.
Я застигла
Можна подумати, що світ «Порталу у Гріх» населяють якісь залізні й невтомні кіборги. Але ні. Всі люди, і мають свою межу. Наша читачка тим паче. – Що далі, кицюню? Є сили і настрій продовжувати? Чи хочеш перепочити?
Що відчули би ви, якби побачили дівчину, без якої життя здається неповноцінним, у весільній сукні? Але нареченим були точно не ви... Що відчує Ден, дізнаємось вже о 00.00! ♥️Повернути руду♥️ Дякую за розкішні коментарі
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкщо мати за мету саме звання письменника в його стандартному розумінні, то будь коли. Коли паперову видав, чи аудіо, чи на самвидаві опублікував. Якщо саме це є метою. Залежить від амбіцій окремої людини.
Для мене особисто, це якісна робота з ідеєю та самою подачею. Не важливо яким чином ця книга побачила світ. Але буду чесна - я не маю на меті ставати письменником. Тому моя думка може бути хибною. Не тому що не маю амбіцій, а тому, що пишу свої історії (я частіше іх навіть книгами не називаю) через зовсім іншу, більш тривіальну причину (озвучувати не буду).
Агнія Бурне, +
(загадково посміхається)
Гадаю, кожен сам собі вирішує, хіба ні?
Грудна Жаба, (низько тихо гигоче в грудях з посмішкою препарування)
Я розумію, до чого ви хилите. Визнання, як не крути, грає роль. В тім, я не бачив жодного професійного ковиряльника паличкою, який зробив шедевр. Висока самооціна не дорівнює "Круто" чи ще щось. Це про самовизначення своєї позиції, а не про "лайно заради лайна". Це про естетику проти огиди. Дехто не проти жерти фекалії і називати це "фастфудом". Все залежить від попиту і пропозиції. Є банально прості естетичні рамки, не прийняте всіма, а просто бо "приємно - не приємно", і, звісно, масовість. Я думаю, що якщо вівцям промивати мізки і говорити що "лайно - це смачно", то через якийсь час вони справді почнуть його їсти і прицмакувати, бо всі так почнуть робити на білбордах.
(його вираз обличчя спотворює стримана огида)
Як би там не було, я не буду колупати паличкою лайно, бо я знаю, що лайно це лайно. Щодо решти... ну... (стримано знизає плечима) Гадаю, це питання виховання, мабуть... Але в цілому, кожен сам собі вирішить.
Визнання без самооцінки не буде, а самооцінка без визнання - цілком. Хто зна, може колись ми побачимо номінованого ковиряльника фекалій?
шо писатєльство - то зараза і так усім понятно.
таепер от інтєрєсно, чи воно не передається воздушно-капєльним путьом?
письменик - це кожен хто писав, пише чи буде шось писати,
в книжці, на заборі чи на стінах туалету.
навіть той, хто піся в унітаз - той вже може сміливо називатись письмеником.
тут однозначно
Очерет, ага, с помощью унітазів потім откривають кузні пісатєлєй)
Та хоч коли... Хоч ким. Хіба це взагалі проблема, якось себе називати?)
Письменником можна себе називати тоді, коли навіть у черзі в супермаркеті ви подумки редагуєте діалоги людей навколо. Все просто: письменник — це діагноз, який ставиться самому собі. Якщо ви не можете не писати, то титул уже ваш. А щодо паперових книг, підписників чи тиражів — це лише зовнішні підтвердження того, що ваш «діагноз» нарешті визнали й інші “хворі" (читачі та колеги по цеху))))
Магістр Анімарум, Ну, тепер я точно можу сміливо казати: "Я - письменник!". Бо "не можу не писати" - це про мене. Мене тоді остаточно попаяє, якщо припиню))
для мене - з першого завершеного процесу)
Не важливо, пишеш ти книги чи вірші на сторінці у фб, статті в жовтих газетах чи брошури для кафе — не має значення. Головне — як ти це робиш, і чи має воно художню цінність
Я б сказала так: письменником тебе робить не друкована книга і не кількість підписників, а сама робота над текстом. Якщо ти регулярно пишеш, дописуєш, редагуєш і вкладаєшся в це серйозно значить ти письменник. А читачі, паперові книги й усе інше це вже приємний бонус :)
Тобто умовно, в моєму розумінні автор - той, хто пише, в письменник - той хто пише серйозно і доводить текст до життя.
Якщо реально займаєшся письмом як справою а не просто разово щось написалося - то чому ні? Можна вже й самолюбство трохи потішити і гордо сказати: я письменник :))
Сандра Мурмайт, Кожен блогер тепер письменник))
а чому не піднімаєте питання письменикінь? шо за дискримінація?
Грудна Жаба, Я ж відомий мізогін-аб'юзер - то мені можна "дискрімініровать")))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати