Друзі, сьогодні хочу розповісти вам про дуже цікаву книгу Мар'яни Долі "МАМА ЗА КОНТРАКТОМ"! 

Гаїна пішла від хлопця, який не вірив у те, що вона зможе стати відомою письменницею. Зняла будинок за вигідну ціну, щоб працювати над бестселером. Та одного дня виявилося, що господар будинку і гадки не має, що в нього з'явилася квартирантка...

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

Ми пройшли до будинку, але тут все було якось… Не так. Авжеж, ремонтники мали переобладнати басейн на мінус першому, але… Тут були якісь зайві речі. Жіночі? Я оглянув передпокій. Невже ті будівельники притягли сюди якусь баришню?.... Але вони вже давно мали все закінчити…

Малий теж помітив чужі речі:

— Тату, а чиї це туфлі? — він поглянув на жіноче взуття на поличці в передпокої. — Ти що, вирішив одружитися, а мені не сказав? 

— Я взагалі-то весь час був з тобою, коли б я встиг вирішити одружитися? — я насупився. — Зараз перевіримо, хто це, може хтось з робітників. Хоча дивно, що з туфлями… Та і якась вітрівка також висить, — продовжив я роздумувати вголос. — Стій тут, піду на другий поверх. 

Малий кивнув, а я пішов нагору. Почув від однієї зі спален якийсь шум. Зайшов всередину і побачив, що тут були розкладені жіночі речі. А з ванної взагалі доносився шум води. Що за нахаби?

Я був злий, що ще за приколи? Одразу відчинив ванну і побачив у воді довговолосу струнку шатенку. У мене мало щелепа не відвисла.

— А хто ви взагалі така і що робите в моїй ванній? 

Вона, здається, була вражена не менше, ніж я. 

 — Я тут живу, — відповіла, занурючись у воду по шию,  — А ви хто такий? І як ви сюди потрапили?

— А я власник цього будинку, взагалі-то, — продовжив я, не відриваючи погляду від її тіла, яке все ж було видно через воду. Моє тіло миттєво реагувало. Все ж, з цією роботою і малим, якому вічно все було не так, у мене не було часу налагоджувати особисте життя.

— Але Дмитро сказав, що ви поїхали на три роки, — розгублено пробурмотіла вона.  — Ой, точніше на три місяці…

— Помилився одиницями вимірювання. Нас не було три тижні, — я сковтнув слину, ковзаючи поглядом у воду, яка була все ж майже прозора навіть з піною. 

 — Дайте мені, будь ласка рушник! — вигукнула вона, перехопивши мій погляд. 

Я взяв рушник і простягнув дівчині, так і продовжуючи вирячатись. 

Вона повернулася до мене спиною і швидко обмоталася ним, потім вилізла з ванни. 

 — Я так розумію, мені треба виїжджати звідси? — сказала, дивлячись мені в очі, стоячи так близько, що я відчував аромат її шампуню.  Її карі очі наповнилися сльозами. — Я віддала Дмитру всі свої збереження за три місяці оренди цього будинку…

Продовження "МАМИ ЗА КОНТРАКТОМ"- щодня о 21.00!

Додавайте книгу в бібліотеку і ставте їй сердечко, щоб не загубити! Попереду найцікавіше!