"— Невже? А мені здається, моя самооцінка дуже навіть реалістична.
Він став так, щоб вона краще його бачила. Рефлекторно м’язи напружилися, ще більше підкреслюючи спортивну форму.
— Чи ти так не вважаєш? Тоді перелічи мої недоліки...
Він прикрив смішок кулаком, адже її розгублений погляд та розчервонілі щоки могли сказати набагато більше, ніж будь-які слова."
Маленька крихта для вашої суботньої кави. Навіть коли слів немає, реакція завжди видає нас із головою. ?
Продовження цієї розмови та вся глава про Леону й Віктора з'являться на сайті в неділю вранці. Ловіть інтригу на вихідні, а завтра зустрінемося на сторінках книги. Посилання на профіль у шапці.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІнтригує)
Василенко Сергій, Оцінити їхній обмін люб'язностями — це окреме задоволення. Як подяку скажу: завтра дехто з героїв буде впевнений, що розмова закінчена і можна просто піти... але минуле (або дещо забуте) змусить його розвернутися на 180 градусів.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати