Вітаю, любі!

В романі "В обійми ворога", — напруга та перепалка...

Цікавою про, що домовляться вперті та харизматичні герої?..

Зазирни сюди⬇️

В обійми ворога

✨✨✨

— Я тебе слухаю, — зухвало задерши підборіддя і поводиться занадто впевнено, як для дівчини, яка опинилася в такій крінжовій ситуації.

«Що ж, слухай, мала, та запам’ятовуй!» — кидаю подумки.

— Сьогодні ми їдемо до твого батька, Кіро. Ти особисто повідомиш йому, що весілля з Крутим не буде. І що виходиш заміж за мене. Інших варіантів нема, — холодно нагадую.

— Це я вже зрозуміла, — нетерпляче перебиває вона. — А далі?

Витримую паузу. Я міг би розповідати багато, але не люблю багато тексту, тому чітко ставлю її перед фактом:

— А далі ми одружимося.

Кіра кліпає, наче я щойно повідомив їй щось неймовірно моторошне.

— Тобто як одружимося? Арсене, ти нормальний? Ми знайомі без року тиждень?! — шипить мала, дивлячись на мене квадратними очима.

— Звичайно, нормальний, мала, — запевняю. — Ти станеш моєю законною дружиною плановано через кілька годин. Я вже дав відповідні доручення. Якщо все вдасться організувати сьогодні, то сьогодні й розпишемося.

Вона кілька секунд мовчить, вивчаючи моє обличчя, а тоді нервово сміється.

— Ти ненормальний! — випалює, дивлячись на мене широко розплющеними очима. — Арсене, ти взагалі розумієш, що говориш?! Ми знайомі менше доби!

♥️♥️♥️