Привіт! Сьогодні пропоную обговорити тему, яка часто ділить авторів та читачів на два табори: від якої особи краще сприймається історія?
Здавалося б, дрібниця, але саме цей ракурс кардинально змінює емоції від книги:
-
Від першої особи ("Я"): Це максимальне занурення та інтимність. Ми буквально живемо в голові героя, проте знаємо лише те, що бачить і відчуває він.
-
Від третьої особи ("Він/Вона"): Погляд "режисера". Ми бачимо картину ширше, можемо перемикатися між сюжетними лініями та оцінювати події об'єктивно.
Вважається, що кожній книзі пасує свій голос, але ж у всіх нас є власні фаворити!
Дуже цікаво дізнатися вашу думку! Розкажіть у коментарях:
-
Що ви частіше обираєте для читання — розповідь через "Я" чи через "Він/Вона"? Чому саме так?
-
Колеги-автори, в якому стилі вам легше і комфортніше писати?
-
Чи бувало таке, що ви відкладали книгу з цікавим сюжетом лише через те, що вам не сподобався вибір особи в розповіді?
Діліться своїми думками, давайте обговоримо!
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкщо книга дійсно цікава, то немає різниці від якої особи писалося. Я однаково читаю і від "я" і від "він, вона, воно"))). А от писати я віддавала перевагу від третьої особи. По-перше, так я бачу і відчуваю кожного персонажа, цікаво вживатися в їх ролі, відчувати себе ними, бо від першої особи відчуття, що ти на себе наговорюєш, брешеш, або взагалі пишеш про себе в таких ракурсах, в яких ти ніколи не був, а виглядає як наче був, або хотів би бути))))
Я не стараюся підлаштовувати свій стиль під ці формати. Пишу, як виходить) І часто виходить перемішано.
❤️❤️❤️
1. Гадки не маю, обираю те, що на даний момент цікаво і пасує до мого настрою.
2. Тільки зараз звернула увагу, що пишу від третьої особи, але з акцентом на переживаннях героя. Я лише недавно пишу, то можливо це може змінитися.
3. Це точно не аргумент для мене відмовитися від читання
Від першої особи читати комфортніше. Можна доповнювати невеликими описовими фрагментами: місцевості, звичаєв, історичних подій.
Зустрічала твори, де поєднуються по черзі обидва варіанти. Ось це - некомфортно. Момент переходу від думок героя, до опису його дій від сторонньої особи якось шкрябає. Але це теж залежить від майстерності автора. Чисто твори від третьої особи читати трохи нудно. Але це моє особисте сприйняття.
Читаю дуже багато. Не менше 2 завершених книг за тиждень. А проди читаю одночасно по 10-12 книг, тож досвід в мене багатий.
Мілана Залісна, Це хороший варіант. А от коли це стосується головного героя, то інакше сприймається.
Вашу книгу я "проковтнула" за один день. Тепер читаю другу частину. Дякую за регулярні оновлення. Бо якщо автор пише повільно, то я звичайно чекаю завершення і потім перечитую початок, щоб освіжити сюжет в пам'яті.
1. Обираю сюжет. Бо якщо не йде, то хоч "я", хоч "він", то себе ніяк не пересилиш.
2. Пишу від першої особи. Мені так зручніше. Зараз пробую від третьої, але щось результат мені ріже око.
3. Точно ні.
Мені залежить від теми і сюжету... іноді вже по персонажу видно, від якої точки зору стартувати...
можна в принципі і комбінувати)
Вень Чжулун, Згодна з вами! Я теж люблю комбінувати, бо так і не змогла остаточно визначитися, який формат мені ближче. Зазвичай сама історія підказує правильний шлях.
Я використовувала обидва варіанти і навіть не можу відповісти, чому. Просто так мені здалось органічніше в кожному окремому випадку. Вживання в образ чи органічність досить умовні і не так вже залежать від "я" чи "він-вона". Можна і від третьої особи написати так, ніби ти в її голові.
І, ясна річ, це не грає ніякої ролі, коли я беру читати книгу. Це взагалі максимально дивний критерій...
Мілана Залісна, Мабуть, це люди з маленьким читацьким досвідом. І для них все незвичне - важке. Або йдуть на поводу у "лідера думки"...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати