Вишиванка — це не просто традиційний одяг чи святкове вбрання. Це наш генетичний код, особлива енергія, яка крізь роки несе думки наших предків, і справжній сакральний захист для кожного з нас. Це храм, який ми обираємо самі.

Мій новий вірш «Вишиванка — храм» — про ту неймовірну силу, що вишита птахами й айстрами на полотні, про сорочки, білі як хмари, і чорні як ніч, та про те, як розквітає і стає красивою душа, коли ми їх одягаємо.

«Сорочку мати не наказ,
ти обираєш долю сам.
Вдягати можна, хоч сто раз,
ця вишиванка буде храм».

Запрошую вас до читання цієї теплої поезії на літературних платформах. Нехай ці рядки стануть оберегом і для вашої душі!

Читати вірш повністю:

Букнет: https://booknet.ua/reader/ya-znovu-pishu-b448348?c=5022337

Більше творчих новин, віршів та теплих розмов — у моєму Telegram:
Я нещодавно створила свій затишний куточок у Telegram і запрошую вас стати його частиною. Там я ділюся залаштунками письменницького життя, свіжими поетичними чернетками, процесом роботи над дитячими книгами та просто щоденним натхненням. Ваша підписка — це величезна підтримка для мене як автора!
Приєднуйтесь до каналу за посиланням: https://t.me/yana_poeziy

Ваша Яна Тарасевич ✍️

#ЯнаТарасевич #ВишиванкаХрам #СучаснаПоезія #ВіршіУкраїнською #УкраїнськіТрадиції #Оберіг #Букнет #Аркуш #ТелеграмКанал #АвторськийБлог #КультурнаСпадщина #СловоМаєСилу #ТворчістьУкраїни