Привіт, містхейвенці♡

​Потрохи починаю щось писати, тож 15 розділ не за горами)

Кілліан із кожною главою стає все осяжнішим, а його власний характер — усе гострішим. Готуйтеся, у наступній главі на нас чекає дуже напружена зустріч... Хтось явно не в дусі від чужих парфумів ??

​Жовті, липкі ревнощі миттєво заповнили мою суть. Але ще гірше було інше. Уловлюючи її емоції — цей невидимий пульс, яким я харчувався щодня, — я відчув те, чого не мав би відчувати. Вона не була втомленою. У її енергії дзвеніли залишки сміху та нудотна, солодкувата симпатія. Вона посміхалася комусь іншому?

​Ці емоції тхнули ваніллю і чимось, що нагадувало палений цукор, солодку вату. Усе в мені відмовлялося їх приймати, бо вони належали комусь… йому.

​Старий світильник під стелею біля самих дверей тривожно затріщав і заблимав, кидаючи на стіни коридору покручені, судомні тіні.

​У грудях спалахнуло холодне, чорне полум'я. Живий суперник? Моє маленьке налякане щуреня вирішило покрутитися навколо інших покидьків, поки я тут збираю себе докупи? Вона — моя. Цей дім — мій. І кожна її думка, кожен її подих мають належати тільки мені.

​З гучним, суховатим тріском скло вибухнуло.

Instagram ♡  Threads ♡