Ігнор як стратегія...

І так...

Вийшло ще чотири розділи. Чесно кажучи, там знову всі роблять вигляд, що все під контролем, що все так, як має бути. 

Спойлер: навіть близько нічого не під контролем, я б навіть сказала, що повнісінький хаос і все з ніг на голову.

Елара вирішила, що ігнорування допоможе. Ну да, звісно, дуже доросле рішення, а головне найправильніше. Що ж до Адріана, то він, звісно ж, сприймає все як виклик, як щось занадто особисте. Можна сказати, що його его заділи.

Ну а наш прекрасний дует взагалі грає по своєму. Тео вирішив, що його головна мета в житті - вивести Адріана з себе. І в нього це дуже гарно виходить, варто відзначити. Ну а Ліам, це просто Ліам - вечірки, жарти, танці, алкоголь. І як він ще тримається на ногах, не зрозуміло. 

У цих розділах, безперечно буде трохи болю, трохи напруги, трохи атмосфери вечірки й багато моментів, де хочеться сказати героям: “Ну скільки можна? Сядьте і поговоріть уже, а не ходіть кругами”
Але ні. Вони взагалі не шукають легких шляхів. Вони навпаки ніби шукають способи все ще більше ускладнити, зробити ще драматичніше. І кому від цього добре? Та нікому, але вони вперто вирішили, що так краще. 

• Як ви думаєте, скільки ще Елара зможе ігнорувати Адріана? 
• Адріан ревнує чи просто біситься від того, що вперше хтось ігнорує його?
• Тео — геній провокацій чи просто намагається доказати Адріану щось?
• На вашу думку Ліам це лише вечірки, жарти і випивка, чи все ж це його маска?
• І головне питання: скільки ще ці двоє будуть робити вигляд, що їм абсолютно байдуже один на одного?

Ну і звісно ж, додаю ілюстрації)))