Квітка привласнила кухню Даромира :)

А ще в неї знайшлася магія. І не проста! А дуже рідкісна й особлива.

Даромир вже дещо підозрює про неї.

— Квітко, а яке в тебе прізвище?
Вона дожувала мафін і спокійно відповіла, навіть не підозрюючи, як я боявся почути цю відповідь:
— Ворон. А твоє?
Я не відповів. Я мовчки дивився на Квітославу — таку звичайну, безтурботну і розумів, що все це брехня. Ілюзія. Вона не звичайна. Вона така сама, як і ми. З єдиною відмінністю. Наша магія зазвичай не стає для нас катастрофою, а ось та, що текла в тілі Квітослави могла зруйнувати її життя. І вона вже зруйнувала життя її діда й батьків — їх убили через цю магію. І вона тепер наступна.

А ось і правда про дідуся Квітки. І про неї теж. ;)

— А про магічний дар діда тобі бабуся не розповіла? — спитав Даромир, коли я закінчила говорити.
Я витріщилася на нього з нерозумінням.
— Який ще дар? Бабуся казала, що він лише працював з магами, через це й загинув.
Невже збрехала?.. Ні, вона, звісно, могла, враховуючи, що все життя приховувала від мене правду, але все ж… Зараз бабуся могла все розказати.
— У твого діда був рідкісний дар: окрім звичайної магії він мав дар впливати, блокувати і контролювати чужу магію. Маги з таким даром надзвичайно жадані — з ними бажають працювати як і добрі, так і злі. Думаю, твій дід перейшов дорогу якомусь злому відьмаку або ж відмовився з ним працювати, тому його й прибрали. Як і твого батька. Мама, мабуть, випадково потрапила під «вогонь». А тепер полюють і на тебе.
Рука з мафіном застигла на півдорозі до рота. Полюють? На мене?
— Але навіщо? В мені ж немає магії.

Квітка знову залишилася ночувати в Даромира і зранку, поки він спав, вирішила приготувати сніданок.

Прокинулась я не рано і не пізно — о десятій годині. Вийшла на кухню — тиша. Схоже, Даромир ще спав. Будити його не хотілося, а от їсти — так. Вирішивши, що він не розсердиться, якщо я щось приготую, я полізла в холодильник.
— Не густо… — підсумувала я, розглядаючи його вміст. Типовий холодильник самотнього чоловіка, який не любить готувати.
Я дістала яйця, молоко і помідори з перцем — буду робити омлет. Знайшла необхідний посуд, збила яйця, нарізала овочі і, весело наспівуючи під ніс, приступила до роботи. Перевертаючи другий омлет, почула за спиною сонний, буркотливий голос:
— Всього вдруге в домі, а вже мою кухню привласнила.

Читати: "Квітка для проклятого" 

Запрошую до моїх соцмереж:

ТГ-канал про мої книги

ТГ-канал з обкладинками й артами

Інстаграм

ТікТок

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
20.05.2026, 23:03:07

❤️❤️❤️

Анна Потій
21.05.2026, 00:33:45

Ромул Шерідан, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Мої думте,
У мене зараз неписун. Не знаю, що з цим робити. Здається я перегоріла внутрішньо. Як ви могли зрозуміти, моя книжка,, Одержима сексом '' наразі в стані ознайомчого фрагменту. Я не знаю, коли зможу її дописати. Я продовжую
Мої думки
Під своїм попереднім постом прочитала стільки теплих коментарів, що стало легше на душі. Дякую за неймовірну підтримку. Ви - неймовірні. Завдяки такій підтримці хочеться радувати вас новими історіями. Впевнена, що згодом
Зміна обкладинки ‼️
Любі автори і читачі (⁠◕⁠ᴗ⁠◕⁠✿⁠) Хочу змінити обкладинку на книгу "Лисяче серце". Зробила дві, вони прекрасні, але не можу вибрати яку ж все таки ? Допоможіть) 1. 2. Для мене наче друга більш підходить.
Я знову це зробила… ❤️️
(і так, там знову красивий темний чоловік) ❤️️ Схоже, я не вмію жити спокійно ☘ Бо після завершення однієї історії мозок не каже: «Відпочинь». Ні. Він каже: — А давай створимо новий світ. — Додамо богів. —
❤️✨мої перші 100 підписників ✨❤️
100 підписників… Здається, це лише цифра. Але для мене — це 100 живих сердець, 100 історій, 100 людей, які зупинились тут хоча б на мить. Дякую кожному і кожній за увагу, за підтримку, за тепло. За лайки, слова, мовчазне читання
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше