Ранок видався незвично тихим. Рая прокинулася від аромату свіжої людської їжі. Світанок. 

Богдан стояв біля плити й смажив яєчню. Невже в них узагалі було щось подібне? На ньому був фартух — той самий, який випросила Катруся ще торік, коли на піку популярності були ті плюшеві монстри з зубатою усмішкою — здається, «Ла-дуду» чи «Ла-туту». Готувала тоді переважно вона, але фартух лишився. 

— Я тут трохи похазяйнував, — Богдан обернувся. — Тобі каву зварити? 

Рая хмикнула, намагаючись стримати сміх, та не втрималася від уїдливості: 

— Що ж, косплей на «Відчайдушних домогосподарок» усе одно кращий за твій лук Ван Гельсінга. 

Читати книгу "Обени..."(клікабельно)