Привіт, мої любі! ❤️

 Сьогодні я прийшла до вас із дуже важливою новиною: історія “Крук: кат мафії” впевнено набирає обертів. 

Наша криміналістка та Крук увійшли в круте піке, з якого вже немає вороття, але… незабаром ціна на передплату зросте.

Якщо ви відкладали покупку, тримали книгу «в бібліотеці» або чекали, поки назбирається більше розділів — зараз ідеальний момент, щоб приєднатися за найвигіднішою ціною. 

Тож навіщо переплачувати потім за те, чим можна насолоджуватися вже зараз у режимі реального часу? А насолоджуватися, повірте, є чим! Наш сивий кат і неперевершена криміналістка нарешті зійшлися в точці абсолютного зламу.

Що ви отримуєте, приєднавшись до нас прямо зараз:  

*Божевільну, деструктивну хімію: ніякої ванілі, а їхня, особлива специфіка. Тільки тактильний, важкий контроль, рамки безпеки та пристрасть на межі фолу. 

Розділ 22 вже сьогодні вночі на сайті, і ви точно не захочете пропустити те, що Дем'ян назвав “своєю жадобою”.  ;-)

*Інтелектуальний кримінальний трилер: Стефанія розкусила кодову систему маркування трупів у доках, яку прогледів навіть Крук. Вони тепер не просто одержимі одне одним — вони спільники у великій війні. 

*Нових улюблених героїв: від похмурого і відданого вовкодава Гарма до залізного Арсена, який тепер тримає охорону під вікнами Стефи.

А тепер… обіцяний спойлер Розділу 22! ;-)

— Де камери, Дем’яне?

Крук глянув на мене з таким виразом, ніби реально не розумів, про що я.

— Ти про що, Хель? — заломив саркастично брову

— Коньяк, — відрубала я.

Крук ледь помітно поворушив бровою знову.

— Що?

Я склала руки на грудях.

— У тебе нема коньяку, — уточнила на всяк випадок, бо це мене досі дратувало. — А на промзоні ти радив мені “хильнути трохи коньяку”. І ще сам просив його, коли я тебе зашивала. Ніби точно знав, що він у мене є. Не кажучи вже про той діалог з кавою. Тож… — я заломила брову. — Де ті бісові камери?

На мить у кімнаті стало так тихо, що я почула навіть шум крові у власних вухах.

А тоді Дем’ян повільно видихнув.

І, трясця, усміхнувся так, ніби я щойно вистрілила йому просто поміж ребер.

— Бляха, Хель, — прогуркотів він майже із захватом. — Я дійсно спалився.

Він рушив до мене. Я не відступила. Лише сильніше виставила вперед підборіддя.

— Вражений? — спитала сухо.

— У саме серце, — відгукнувся Дем’ян, уже стоячи близько. Аж занадто. Його руки лягли по обидва боки від моєї голови, впершись у стіну. — І тим, що ти це вирахувала, і тим, що вирішила притиснути мене до стіни саме зараз.

— Це моя стіна, — пробурмотіла я.

— Ага, — хмикнув він із гарячим сарказмом. — Але втиснув у неї тебе все одно я…

Я знаю, як ви чекаєте на продовження після гарячого фіналу в машині… і вони не підведуть))))

Зустрінемося вночі на сторінках роману!❤️

Дякую, що ви зі мною. Ви — моє натхнення писати для вас ще гарячіше та гостріше.

З любов'ю, ваша авторка ?

 ЧИТАЄМО РАЗОМ! ❤️

 Мирного дня та захопливого читання! Обіймаю ❤️

 Запрошую доєднуватися до моїх соцмереж, де я  доступна для прямого спілкування постійно: 

там є веселі відео про вайб моїх романів, СПОЙЛЕРИ!!(і їх багато ;-) та АНОНСИ, та обговорення!

Там завжди багато новин, обговорень, особистих появ автора та цікавинок!❤️❤️❤️

Мій Телеграм          Мій Інстаграм       

 Мій Фейсбук (новий)     Мій Тік-ток (новий)