Привіт вам, любі маніяки. Прода на  “Сейв” опівночі. Буду рада вашим відгукам. 

— Тобі не лячно? Мені навіть в руки брати їх огидно. Пам’ятаєш, що казала Флейм? 

— Не згадуй її, — від одного імені доньки голови другого полюсу по моїй шкірі ніби струм майнув. — Ти ж знаєш, що ця дурепа ненавидить мене. 

— Це у вас взаємно, люба, — мало не розсміялася Лінк. — Тільки якщо вона тебе ненавидить через те, що ти обійшла її серед вартових, то чому ти її ненавидиш, я досі не розумію.

— Тому що… — запнулася, на мить згадуючи як вона сказала була, що я така ж як моя матінка. — Вона занадто категорична у своїх поглядах. І робить з себе ідеальну. Хоча до ідеалу їй зовсім далеко.

— А хіба вона не ідеальна? — спокійно перепитала подруга, гортаючи сторінки якогось трактату з медицини. — Її батько голова нашого полюса. Вона має ідеальну сім’ю. Ідеальні гени. Бездоганні оцінки. У неї є все.

— Окрім людяності, — закінчила думку. — Що вона, що її татко. Мені здається, що якби могли, вони б піддали евтаназії половину громадян. Так, заради ідеальної картинки у своїх головах. Ти чула, який закон вони просувають в Конгресі? 

— Піддавати людей з ознаками старіння добровільній евтаназії? — перепитала вона, змушуючи моє серце пришвидшити біг. Від однієї думки про те, що батько може підпасти під цей закон, мені захотілося втекти звідси. — Чула, Сейв. Вони певно думають, що будуть завжди молодими…

Серія “Неонова”:

1.Ейлінг

2.Сейв

Бонус “Неонова” (вірші з книг)