На паузі…

Публікацію нових розділів на Букнет поставлено на паузу.

Друзі, у житті кожної квартири настає час, коли старі шпалери здирають, аби звільнити місце для чогось значного. Схожий момент настав і для моєї книги.

Наразі рукопис перебуває на розгляді у видавництві. Це хвилюючий етап, коли історія, яку ми з вами будували по цеглинці, має шанс стати справжньою паперовою книгою.

Не губіться. Попереду — новий ремонт, нові шпалери та, сподіваюся, велике новосілля у книгарнях!

З любов’ю та вдячністю,

Ваш автор.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Агнія Бурне

12.05.2026, 21:05:23

зазирнула до вас, цікаво і неочікувано. Я вас вітаю і бажаю успіху в цій справі

Ганна Власка

15.05.2026, 06:44:21

Агнія Бурне, Дуже дякую ☺️

Лана Нова

12.05.2026, 20:24:29

О, круто, я за вас дуже рада! Нехай все складеться! Мені ця книга дуже сподобалася! А яке видавництво?

Ганна Власка

15.05.2026, 06:43:58

Лана Нова, Я подала на конкурс в держдрук тепер треба чекати до кінця травня відповіді.

Ганна Власка

відслідковують

Інші блоги

Кайла Броді-Тернер

Talis est Obsessio: Князь Безодні у небезпеці✨

Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Глухим звуком метал вдарився об землю. А тоді демониця перемістила їх із Асмодеєм, лишивши Ізуель саму.

Кайла Броді-Тернер

Talis est Obsessio: виховна робота✨

Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels – Хтось прийшов? – спитав Тай. – Так, розгнівана Емерод! – вдаривши двері ще дужче,

Вадим Сухобрус

Рухаємося далі!

Невелике повідомлення всім тим, хто читав першу книгу циклу Фейрія, яку днями було успішно завершено, і, сподіваюся, почав знайомитися з другою. Вона буде опублікована в досить стислий термін — до 15 липня. Візуалізації,

Карина Фокс

Якщо ще не читали - "Фатальна ПІдмІна"

Запрошую вас до завершеної книги «ФАТАЛЬНА ПІДМІНА» — історії, яка захоплює з перших сторінок і не відпускає до самого фіналу. Це роман, який можна проковтнути за кілька годин або розтягнути на декілька вечорів,

Анастасія Котляр

Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?

Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.